Болючі компроміси: як Україні вийти з війни з найменшими втратами

Джерело: Facebook-сторінка автора
Колись Карл фон Клаузевіц сказав фразу, що стала класичною: “Війна – це продовження політики іншими засобами”. Політика як мистецтво управління політією включає війну як останній аргумент у суперечках з сусідами (і не тільки). Спокуса в тому, коли війна із засобу перетворюється на самоціль.
Тому як би боляче не було від російського варварства, як би не кровило від невинно вбитих і закатованих, від ракет по дитячим майданчикам та тролейбусам в центрі міста, від могил дітей, жінок і старих, від ветеранів на протезах, – ми маємо прорватися через весь цей біль і запитати себе: які реалістичні цілі України в цій війні? Яку політику реалізують Сили оборони України?
Зеленський нещодавно публічно визнав, що деокупувати захоплені Московією території ми наразі не подужаємо. І тут я з ним цілковито погоджуюсь. Бо для звільнення потрібна тотальна мобілізація країни, а не війна 1% бідних і порядних коштом західних донорів та волонтерів (які складають ще кілька відсотків). Для того, щоби звільнити наші землі треба, як колись казав наш Верховголовком, “просто припинити красти”. А ще брехати. Лизати монаршу дупу. Носити рожеві окуляри. І покладатися на західних партнерів більше, ніж на власний нарід.

Кому Буковель, а кому прифронтовий підвал: що не так з Україною

А поки українські можновладці не здатні по-справжньому мобілізувати насамперед самих себе, потім – економіку, потім – державні фінанси, потім – дипломатію, а потім і український народ, – треба чесно сформулювати справжню мету української політики: вийти з війни з найменшими можливими втратами. Як поранений солдат, що втратив на фронті кінцівку, але вижив.
А для цього потрібно врешті-решт чітко сформулювати, що ми готові принести в жертву завершенню війни, а що ні. Де ті самі “червоні лінії”, а де поле для компромісу. І не тільки з росіянами, а й з американцями також. І чесно сказати, що якщо не вдасться домовитись про припинення активних бойових дій на прийнятних для України умовах, тоді:
– треба мобілізувати 18-річних;
– переорієнтовувати більшість державних фінансів на закупівлю зброї;
– націоналізувати на потреби Сил оборони частину приватної (а не тільки муніципальної) власності;
– заморозити до кращих часів більшість соціальних програм;
– максимально активізувати диверсійно-підривну роботу в тилу ворога;
– бути готовим до посилення ракетних та дронових ударів по наших містах.
Одне слово, замість російської рулетки, яка за одному Богу відомими алгоритмами обирає серед мирних мешканців України своїх жертв, погодитись нести справжній тягар війни, розподілений більш-менш справедливо між усіма її громадянами, а кількома відсотками бідних та порядних.
Тоді можна воювати і навіть вигравати війну. А поки війна – засіб для досягнення інших політичних цілей, слід готуватись до болючого компромісу.

Хибна теза про “п’ять територій”: що реально вирішували Путін і Віткофф у Москві

Нагадаємо, 11 квітня спецпредставник американського президента Стів Віткофф та очільник Кремля Володимир Путін провели перемовини, які тривали близько 4,5 години. Напередодні зустрічі Віткофф заявляв, що найшвидшим способом досягти припинення вогню в Україні було б підтримати вимоги РФ і передати під російський контроль чотири українські області.
Згодом спеціальний представник президента США Дональда Трампа Стів Віткофф назвав переговори з очільником Кремля Володимиром Путіним минулого тижня “переконливими”, сказавши, що вони обговорювали кроки, які могли б покласти край війні в Україні та, можливо, призвести до можливостей для бізнесу. “Ключ до загальної угоди обертається навколо “п’яти територій”, – сказав Віткофф, не надавши більше деталей.
Тим часом Президент України Володимир Зеленський рішуче відкинув ідею включення до потенційної мирної угоди з Росією пункту про визнання окупованих територій, яку озвучив спецпредставник Дональда Трампа Стів Віткофф. Зеленський наголосив, що подібні пропозиції перетинають червоні лінії української державності та не можуть бути предметом жодних переговорів.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
• Матеріали, що публікуються в розділі “ДУМКИ”, відображають думку автора публікації, який несе повну відповідальність за вірогідність інформації.
• Редакція prm.ua може не поділяти думки, викладені в авторському матеріалі.
• Власник вебсторінки в розділі “ДУМКИ” є автор публікації.
The post Болючі компроміси: як Україні вийти з війни з найменшими втратами appeared first on Прямий.