Одинадцять днів тому європейські лідери зраділи, коли президент США Дональд Трамп закликав до 30-денного припинення вогню в Україні та пригрозив новими санкціями проти Росії. Телефонна розмова з Володимиром Путіним у понеділок показала, що ці надії були марними.
Про це пише американське видання Bloomberg.
Після двох годин розмови з Путіним Трамп заявив у соцмережах, що Україна та Росія “негайно почнуть переговори” про припинення вогню — але, можливо, без США. Не було ні загрози санкцій, ні вимоги термінів, ні тиску на російського лідера.
Трамп після розмови з Путіним звернувся до європейських лідерів, але вже кілька урядів висловили своє розчарування. Після кількох місяців невдалих намагань наблизити Путіна до миру вони побоюються, що Трамп відмовляється від своїх зусиль по припиненню війни, залишаючи Україну та її союзників наодинці.
Один європейський чиновник, який побажав залишитися неназваним сказав, що лідери побоюються, що Трамп відмовляється від дипломатичних зусиль. Інший сказав, що Трамп чітко дав зрозуміти, що не хоче запроваджувати більше санкцій і відмовляється від власної пропозиції щодо припинення вогню. Чиновник додав, що лідери в Києві та в інших країнах Європи не погоджуються з його планом щодо прямих переговорів між Росією та Україною.
“Сьогодні складається враження, що ми повернулися до набагато більш довгострокового сценарію, за яким Путін виграє собі та своїм військовим більше часу” — сказала Крістін Берзіна, керуюча директорка програми “Геостратегія Північ” Німецького фонду Маршалла у Вашингтоні. “Путін здобув собі більше можливостей, а припинення вогню та розв’язання здаються все далі”.
“Незважаючи на те, що президент США Дональд Трамп провів “чудову” розмову з президентом Росії Володимиром Путіним у понеділок, дзвінок не приніс очевидного прориву щодо України” – зазначають аналітики видання.
“Залишається незрозумілим, чи свідчить це про справжню зміну позиції Кремля чи про продовження спроб відкласти переговори, поки російські сили намагаються отримати більше позицій в Україні: перше менш імовірно, ніж друге” – висловили свої побоювання експерти.
Неоднозначний результат посилює зростаючі політичні виклики для Трампа. Він проводив передвиборчу кампанію, ґрунтуючись на обіцянках швидко встановити мир у Європі та на Близькому Сході, а також переналагодити та відродити американську економіку за допомогою мит, але обидва зусилля загрузли в безладних і непередбачуваних реаліях геополітики та торгівлі.
Тепер коментарі Трампа звучать більш неоднозначно щодо війни та ролі лідера США в його припиненні, ніж минулого тижня, коли він сказав журналістам, що “нічого не станеться, доки ми з Путіним не зустрінемося”. Він також сказав, що США “віддані забезпеченню миру між Росією та Україною”. Трамп навіть припустив, що готовий змінити маршрут свого візиту на Близький Схід, щоб зустрітися з Путіним у Стамбулі.
Але на ті переговори Росія надіслала низькорівневу делегацію, а сам Трамп не прибув. Домовленість була досягнута лише щодо обміну полоненими — без жодного прогресу в ширшому мирному процесі.
Володимир Зеленський, який підтримав ідею Трампа щодо негайного припинення вогню, наголосив у розмовах з президентом США до та після дзвінка з Путіним: якщо Росія не припинить вогонь, санкції мають бути посилені. Та Трамп відповів двозначно, зокрема заявивши, що Зеленський – “не найлегша людина у спілкуванні”.
Зі свого боку Путін, коментуючи перемовини, сказав журналістам у Сочі, що бесіда була “відвертою” і “дуже корисною”. За його словами, сторони домовились працювати над меморандумом з Україною щодо потенційного мирного договору. Деталей не прозвучало, але він повторив свою головну тезу: “Головне для нас — усунути корінні причини цієї кризи”.
Марія Снєгова з Центру стратегічних і міжнародних досліджень пояснює, що у розумінні Путіна це — “саме існування української держави в її нинішньому вигляді”. Вона додає:
“Риторично Росія презентує себе як відкриту до переговорів і публічно вітає зусилля США, щоб уникнути роздратування уряду США. Але на практиці вона твердо дотримується своєї початкової позиції”.
Ще однією несподіванкою стала заява Трампа про те, що Ватикан може стати майданчиком для переговорів. На питання, чи зможе новообраний Папа Лев XIV допомогти у врегулюванні конфлікту, Трамп відповів: “Так”. Точно так само він відповів на питання, чи вірить, що Путін хоче миру.
Попри це, США мають важелі впливу, якщо президент наважиться їх задіяти, вважає Джон Гербст, експосол у Києві та директор Євразійського центру Atlantic Council. За його словами, Вашингтон міг би “відкрити трубопровід для значних військових поставок Україні” та запровадити нові санкції.
У Конгресі, схоже, готові до такого сценарію. Напередодні розмови з Путіним сенатор Ліндсі Грем закликав до нових санкцій проти РФ, а лідер більшості Джон Тун у понеділок підтвердив:
“Сенат має законопроект про санкції проти Росії, готовий до розгляду. Якщо Білий дім дійде висновку, що необхідні жорсткіші санкції, — ми готові до цього”.
Нагадаємо, президент США Дональд Трамп заявив, що США наразі не запроваджуватимуть ані додаткові санкції, ані посилюватимуть вже наявні санкції проти Росії. Американський лідер стверджує, що не варто це робити, бо “існує шанс на прогрес у переговорах”. На думку Трампа, обмеження проти Кремля “зроблять усе значно гіршим”.
Як повідмолялося, у понеділок, 19 травня, між президентом США Дональдом Трампом та очільником Кремля Володимиром Путіним відбулась телефонна розмова, яка тривала понад дві години.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post Bloomberg: Трамп готовий “відступити” від перемовин між Україною та Росією appeared first on Прямий.
Схожі новини
ЄС схвалив 17-й пакет санкцій проти тіньового флоту рф
Українські біженці рятують економіку Польщі
В українських обмінниках оновили курс долара