“Безмежна” дальність і безліч питань: що відомо про російський 9М730 “Буревісник”

Росія заявила про розробку крилатої ракети 9М730 “Буревісник” (NATO: SSC-X-9 Skyfall) з ядерною силовою установкою та “практично необмеженою” дальністю польоту. Попри гучні тези, технічні характеристики лишаються засекреченими, а програма — суперечливою: її переслідують невдалі випробування і техногенні ризики.
“Прямий” зібрав загальну інформацію про цю зброю від ідеї та тестів до можливого бойового застосування та орієнтовних масштабів руйнувань у разі ядерного удару.
Що це за зброя?
9М730 “Буревісник” (за класифікацією НАТО — SSC-X-9 Skyfall) — це стратегічна крилата ракета з ядерною силовою установкою у вигляді міні-реактора, розроблена для виконання наддовгих польотів із можливістю обходу систем протиповітряної та протиракетної оборони.
Її головною заявленою особливістю є “практично необмежена дальність” польоту завдяки використанню ядерного реактора, що забезпечує маршову тягу. Така концепція має аналог у вигляді американського проєкту SLAM/Pluto 1960-х років, який був закритий через високі екологічні та безпекові ризики.
Технічні характеристики
Реальні тактико-технічні характеристики офіційно не розкриваються. За відкритими даними, довжина виробу — близько 12 м; точні маса та масово-габаритні характеристики бойової частини невідомі.
У публічних джерелах “тип БЧ” описують як ядерна/термоядерна, без підтверджених цифр щодо потужності чи ваги заряду. Усі “точні” параметри, що гуляють мережею, є або оцінками, або припущеннями.
Висновок: будь-які конкретні твердження на кшталт “важить X тонн, несе Y кг вибухівки” наразі не мають офіційного підтвердження. Секретність проєкту та складність ядерного двигуна підтримують цю “туманність” даних.
Як “працює” ядерна силова установка і чим це небезпечно?
Головна ідея — міні-реактор нагріває повітря (або генерує електрику для тягової установки), що дозволяє ракеті летіти дуже довго, теоретично — “на глобальну дальність”.
Проте така схема створює серйозні радіаційні ризики:

потенційні викиди під час польоту;
забруднення місця падіння у разі аварії;
екстремально ускладнені випробування та експлуатація.

Фізичні й екологічні виклики цієї концепції докладно описувалися інженерами й оглядачами.
Хронологія та статус програми
Програма ракети 9М730 “Буревісник” має довгу й суперечливу історію, що супроводжується як гучними заявами Кремля, так і низкою інцидентів та невизначених результатів випробувань.
У 2018 році російська влада вперше публічно презентувала “нові системи озброєння”, серед яких був і “Буревісник”. Цю демонстрацію подали як приклад “проривних технологій” у сфері стратегічних озброєнь.
У серпні 2019 року сталася аварія поблизу військового полігону Ньонокса в Архангельській області під час робіт із «ізотопним джерелом енергії». Унаслідок інциденту загинули фахівці “Росатома”, а в регіоні зафіксували короткочасне підвищення рівня радіації. Багато ЗМІ пов’язали цю подію саме з випробуваннями “Буревісника”.
Восени 2023 року аналітики та ЗМІ зафіксували активність на полігоні Паньково (Нова Земля), що свідчила про підготовку до випробувань. У жовтні того ж року Володимир Путін заявив про “успішний тест” ракети, але жодних деталей не надав.
У вересні 2024 року дослідники, використовуючи супутникові знімки, виявили ймовірний майданчик запуску неподалік об’єкта зберігання ядерної зброї “Вологда-20”. Це викликало нову хвилю дискусій про можливе наближення до етапу розгортання системи.
У серпні 2025 року з’явилися повідомлення, що Росія готує черговий тест “Буревісника”, що вписується в тривалу тенденцію демонстративних заяв і підготовчих дій, які часто важко перевірити незалежно.
Загалом, програма виглядає як складний, багаторічний і проблемний проєкт із суперечливими результатами випробувань, де офіційна риторика часто випереджає реальні досягнення.
Призначення і “стратегічна логіка”
Ідея “Буревісника” — обійти ПРО завдяки непередбачуваним довгим маршрутам на малій висоті та завдати удару неочікуваного напрямку. Проте низка західних експертів сумнівається у військово-практичній цінності системи через:

високу складність/ненадійність;
радіаційні ризики та політичну токсичність;
наявність у РФ уже ефективних засобів ядерного стримування (МБР/ПЧАРБ).

Носії та пуски
Публічні дані вказують на наземні випробувальні установки (Паньково, Нова Земля). Концептуально можливий варіант мобільного наземного розгортання; офіційних підтверджень про серійний носій немає.
Юридичний контекст
INF (ДРСМД) більше не діє, отже заборони на наземні крилаті ракети середньої/великої дальності між США та РФ немає. Водночас експлуатація ядерної силової установки у крилатій ракеті створює транскордонні екологічні ризики, що неминуче матимуть міжнародно-правові наслідки (від відповідальності за забруднення до порушення норм радіаційної безпеки) — саме це і робить програму предметом глобальної критики. (Оцінка на основі відкритих аналітичних матеріалів.)
Сценарії наслідків удару
Оскільки тип і потужність бойової частини офіційно не розкриті, коректно говорити лише сценаріями:

Якщо припустити ядерну БЧ середнього класу потужності (десятки-сотні кілотон у тротиловому еквіваленті), то удар по щільнонаселеному мегаполісу (тисячі–десятки тисяч мешканців на км²) призведе до величезних одномоментних втрат і масових пожеж.
Для міст із дуже високою щільністю населення масштаб негайних загиблих у разі повітряного підриву вимірювався б щонайменше сотнями тисяч, а сумарні втрати (з пораненими, опроміненими, померлими від ускладнень) — ще вищими.
Реальні цифри залежать від потужності заряду, висоти підриву, рельєфу, забудови, погодних умов, готовності цивільного захисту, часу доби, тощо.

Варто наголосити, що це орієнтовні рамки за загальновідомою фізикою ядерних уражень і публічними моделями ефектів, і вони не є точною прогнозною цифрою для конкретного міста.
Чому “Буревісник” критикують навіть без бойового застосування?
Критику на адресу ракети 9М730 “Буревісник” висловлюють навіть у відсутності її бойового застосування, і причини цього мають як технічний, так і політичний характер:

Вснують значні техногенні ризики у мирний час. У разі аварійного падіння або під час випробувань і перельотів можливі викиди радіоактивних матеріалів, що становлять небезпеку для довкілля та населення.
Запуск ракети з ядерним реактором над територією інших держав, навіть у період без бойових дій, несе величезні політичні ризики. Подібний інцидент може спричинити серйозний міжнародний скандал і погіршення дипломатичних відносин.
Експерти наголошують на високій альтернативній вартості проєкту. Росія вже має широкий арсенал засобів ядерної доставки, які є простішими в експлуатації, більш надійними та менш ризикованими з точки зору екології й міжнародного права.

Порівняння з історичними аналогами
Американський Project Pluto/SLAM (1950-ті–60-ті) також обіцяв “майже безмежний” політ завдяки ядерному прямоточному двигуну, але був згорнутий саме через небезпеку, складність та екологічну неприйнятність. “Буревісник” повторює ті самі фундаментальні дилеми епохи холодної війни — тільки з сучасною елементною базою.
Висновок
“Буревісник” — найбільш медійно гучний і технологічно ризикований ракетний проєкт Росії з невизначеними бойовими ТТХ і важким “багажем” аварій/підготовчих робіт. Якщо система таки дійде до серійної стадії, її головна “цінність” — політичний і психологічний ефект та ускладнення планування ПРО. Втім, секретність, технічні ризики і сумнівна додана стратегічна користь залишаються інтегральними проблемами програми.
Варто додати, що точні дані про масу ракети, маса-габарити БЧ, потужність заряду та швидкісні характеристики не оприлюднені і в надійних джерелах не підтверджені. Будь-які конкретні цифри в публічному просторі слід розглядати як неверифіковані оцінки.
Раніше повідомлялось, що на полігоні поблизу Нової Землі фіксують підготовку до нового випробування російської крилатої ракети 9М730 “Буревісник”, здатної нести ядерну боєголовку. Воно може відбутися вже найближчими днями — напередодні зустрічі Путіна з Трампом на Алясці.
Нагадаємо, міністр оборони Білорусі Віктор Хренін заявив, що під час спільних військових навчань із Росією планується відпрацювати сценарії застосування ядерної зброї, а також новітньої системи “Орєшнік”. За його словами, це є важливим елементом стратегічного стримування в умовах зростаючої напруги на західних і північних кордонах країни.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
 
The post “Безмежна” дальність і безліч питань: що відомо про російський 9М730 “Буревісник” appeared first on Прямий.