Аварійний імпорт електрики. Причини термінового рішення.

“Імпорту електроенергії із РФ з 1 листопада не буде”, – так написав у особистий телеграм- канал керівник енергетичного комітету парламенту, політи Андрій Герус в останні дні жовтня.

І виявився правим – Україна відновила імпорт електроенергії 2 листопада. Не з Росії, а з Білорусі.

Сталося це в аварійному режимі. Набагато раніше календарної зими і за плюсової температури.

Державний оператор передачі електроенергії “Укренерго” підтвердив це лише пізно ввечері у вівторок.

За повідомленням “Укренерго”, імпорт був з першої години дня до восьмої вечора – на піку споживання.

“Орієнтовний обсяг аварійної допомоги складає близько 3 500 МВт·год”, – заявили там.

Також назвали причину: “підвищена аварійність на енергоблоках теплових електростанцій (ТЕС) у період сезонного зростання споживання”. У цей день менше, ніж зазвичай, виробили електростанції на відновлюваних джерелах енергії (ВДЕ).

При цьому, говорячи про аварійність, “Укренерго” згадує дві ТЕС, що входять до ДТЕК, енергетичного холдингу у складі СКМ, контрольованої Рінатом Ахметовим. Саме ДТЕК керує більшою часткою генерації на українських ТЕС, а також має значну частку у “зеленій” енергетиці.

У ДТЕК звинувачення на свою адресу категорично відкидають і вимагають “спростування звинувачень у бік компанії щодо причин зриву балансування енергосистеми та запиту аварійної допомоги з Білорусі”.

Там пропонують звернути увагу на те, що відбувається на державних ТЕС, які простоюють через нестачу вугілля, тоді як ТЕС, що належать ДТЕК, змушені працювати понад норму, щоб компенсувати дефіцит.

Також звертають увагу, що попри енергетичну кризу і рекордні ціни на енергоносії, компанії вдалося імпортувати 300 тисяч тонн вугілля. І не лише для себе, але й для державних ТЕС. Нині у ДТЕК очікують ще чотири партії вугілля із США, “тоді як державна генерація – 0”.

“Компанія сприймає вигадані звинувачення системного оператора як частину політичного тиску у відповідь на послідовну та принципову позицію щодо неприпустимості імпорту електроенергії з Росії та Білорусі”, – заявили у ДТЕК.

Як так сталося?

Імпорт електрики наразі є єдиною альтернативою віяловим відключенням.

Так звану базову генерацію, тобто левову частку струму в Україні виробляють атомні електростанції. Зараз вони працюють майже на максимумі – 14 із 15 блоків. За оперативною інформацією “Укренерго”, 2 листопада вони забезпечили 50,11% електроенергії країни.

Проте споживання електрики іде хвилями, у яких є свої піки та спади. Саме із ними українські АЕС впоратися не можуть, бо від самого початку не були призначені для маневрування і не можуть швидко нарощувати чи зменшувати потужність залежно від попиту.

Цю роль зазвичай виконували ГЕС та ТЕС. Українські ТЕС працюють переважно на вугіллі. А його запаси на складах цього року у понад чотири рази менші, ніж план.

Коли енергосистему на піку споживання треба було підтримати, ТЕС не змогли цього зробити.

Відтак оператор був змушений імпортувати електрику, щоб не гасити пік попиту вимкненням струму.

Традиційно Україна імпортувала із Росії та Білорусі, із якими за часів СРСР мала спільну енергосистему.

Налагодити імпорт чи експорт електрики до ЄС з усієї території України або ж синхронізувати системи поки що не вдалося – попри неодноразові наміри уряду зробити це.

Підключатися до європейської енергосистеми на вихід та вхід може лише Бурштинський енергетичний острів на заході України. Власне, за умов аварійної ситуації 2 листопада, Україна імпортувала і звідти (зі Словаччини) 800 МВт·год. Але лише до Бурштинського “острова”.

Ще наприкінці жовтня міністерство енергетики заявляло, що “питання комерційного імпорту з Росії та Білорусі не розглядається”.

Але експерти застерігали, що у разі, як ситуація із вугіллям для ТЕС не зміниться, в уряду залишатиметься вузький вибір: або віялові відключення споживачів, як промисловості, так і населення, або ж відновлення поставок електрики з Білорусі та Росії.

Ознакою того, що все рухається саме до цього, було неподовження заборони на імпорт електрики від північних сусідів. НКРЕКП запровадив її у травні цього року після скандалу, й вона діяла до 31 жовтня.

Такий розвиток оглядачі називали “червоною лінією”, яка доведе, що уряд не впорався із підготовкою до зими.

І от, у перші дні листопада прем’єр Шмигаль заявив, що не виключає, що за певних погодних умов Україна може імпортувати деякий обсяг електроенергії з Білорусі.

А голова енергетичного комітету, депутат від “Слуги народу” Андрій Герус у своєму телеграмі переконує, що “імпорт електроенергії ніколи не вбивав українського виробника, хоча би тому, що він менше 1%”.

І запитує: “Який сакральний зміст виробництва електроенергії в Україні із вугілля, яке привезене із РФ? Може, краще вже імпорт е/е із РБ (Республіки Білорусь – Ред.)”

Імпорт електрики з Білорусі теж має свою ціну, йдеться не лише про цифри.

“Білорусь збудувала АЕС за кредит від Росії. А ми платитимемо за їхню електрику валюту, Білорусь це повертатиме в російський бюджет, а ми з Росією у стані війни”, – пояснює ланцюжок експертка з енергетичних питань Ольга Кошарна.