Аналіз ситуації на українському ринку праці

Найбільший дефіцит кадрів в Україні серед кваліфікованих робітників. Це такі професії, як швачка, електромонтер з ремонту електроустаткування, сантехнік, електрик, монтер колії, слюсар аварійно-відновлювальних робіт, зварник, електрогазозварник, автослюсар тощо. Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповіла директор Державної служби зайнятості Юлії Жовтяк.«Сьогодні ситуація на ринку праці залишається складною. До повномасштабного вторгнення на ринку була нестача вакансій, наразі — проблема дефіциту кадрів. Тобто зараз час працівника», — сказала вона.За її словами, практично в усіх видах економічної діяльності є дефіцит кадрів. «І ми очікуємо подальший ріст конкуренції за працівників: збереження кадрів, пошук нових», — додала чиновниця.За оцінкою Держслужби зайнятості, найбільші складності з укомплектуванням вакансій виникають у сфері транспорту, на будівництві, переробній промисловості.«Вочевидь, у період післявоєнного відновлення ситуація загостриться. Вже зараз Міністерство економіки оцінює дефіцит робочої сили у найближчі 10 років на рівні 4,5 млн осіб», — повідомила Жовтяк.ТенденціїДиректор Державної служби зайнятості зазначила, що аналогічна тенденція була і до повномасштабного вторгнення.«Це так зване структурне безробіття. Але воно загострилося з початком війни. Так, після тимчасової окупації росією територій Донецької та Луганської областей значна частина місцевих жителів, серед яких багато працівників шахт, виїхали в інші регіони країни, де просто немає потреби в таких спеціалістах.Причини безробіттяНа її думку, причиною структурного безробіття є те, що Україна багато років не популяризувала ці робітничі професії. Вони роками вважалися непрестижними, низькооплачуваними.«Нещодавно спілкувалась зі спільнотою дизайнерів. І вони говорять, що українці не хочуть працювати, наприклад швачками. Це відбувається через упевненість, що в цій сфері платять дуже невеликі гроші. Насправді реальні зарплати швачок набагато вищі. А, наприклад, електрозварникам пропонують зарплату до 100 тисяч гривень, а операторам верстатів з числовим програмним управлінням — до 120 тисяч гривень на місяць», — розповіла Жовтяк.За її словами, після війни буде відновлення економіки та відбудова територій, зокрема після деокупації.Вибрати депозит«Отже, ми потребуватимемо людей насамперед у сфері будівництва та відновлення житла, відновлення енергетичної інфраструктури, водопостачання, газопостачання. Також потребуватиме розвитку сфера охорони здоров’я. Зростатиме потреба у молодшому медичному персоналі, а також працівниках соціальної сфери», — сказала вона.