BBC: як гасло «Армія. Мова. Віра» перемогло в Україні

Гасло Петра Порошенка “Армія. Мова. Віра” після повномасштабного російського вторгнення остаточно перемогло в Україні – про це пише BBC у своїй статті. Видання нагадує, що команда “Слуг народу” у 2019 році вважала це гасло популістським і таким, що веде до розколу суспільства. Тепер воно – основа державної політики влади.
“Ну що, прості люди? Все ж таки Армія, Мова і Віра? А вам казали? Казали. А ви що? Хіхікали, какая разніца “томос-термос”? Бачте, є разніца”, – пише Віталій Гайдукевич у блозі на Еспресо ТБ. “Ті, хто в соцмережах по методичці з 2019-го намагалися обливати брудом “армовір”, зараз переймаються армією, тішаться мовою”, – додає Гайдукевич.
“Армія. Мова. Віра. Це гасло сформувало тріаду цінностей сучасної нам України. Політтехнологи політичних опонентів насміхалися над цим і перекривили його в “Армавір”. Бо начебто неправильна мета, несучасно і розділяє суспільство на патріотів і кому все одно, на україномовних і какая разніца, на віруючих українських і московських, не кажучи вже про атеїстів. Але життя дуже швидко розставило усі акценти. Наступний президент погрався-потішився в альтернативи, але коли запахло смаленим, повернувся знову фактично до того самого: патріотичної позиції, патріотичних цінностей і патріотичного електорату. І це дуже правильно. Бо чогось іншого, якоїсь альтернативної політичної програми крім програми Порошенка 2019 року насьогодні немає і не може бути. Президенти змінюватимуться, а колись закладені основи політики і церкви лишатимуться і служитимуть наступникам і нащадкам. Можна перехопити політичний порядок денний свого опонента-попередника, але не можна (вже не можна) заперечити і перекреслити його надбання. Нам ще належить переосмислити і переоцінити ці надбання. І нашим нащадкам теж треба буде зробити це по-своєму”, написав у Facebook політолог Володимир Горбач.
Директор Інституту соціології НАН України Євген Головаха підтверджує на підставі соціологічних досліджень, що ставлення до Росії, до державних символів, до мови і церкви різко змінилося одразу після вторгнення російської армії. “Те, до чого Україна йшла понад 30 років незалежності, змінилося за кілька днів після 24 лютого”, – каже він в інтерв’ю ВВС News Україна.
ВВС нагадує, що у виборчій кампанії і на початку свого президентського терміну військову тему Володимир Зеленський обходив і згадував її передусім для критики попередника. Слова Зеленського перед виборами про те, що треба “просто припинити стріляти” і “подивитися у вічі Володимиру Путіну” різко критикували опоненти.
Проєкт “Велике будівництво” – державна програма з розбудови інфраструктури, – розпочатий у 2019-2020 роках, також породив багато запитань про те, чому влада будує дороги, а не зміцнює армію.
Про вступ України до НАТО Зеленський тоді говорив як про далеку ціль. У 2020 році оборонний бюджет країни став найбільшим за усі попередні роки, але державне оборонне замовлення більше року частково не виконувалось, а армія страждала від конфлікту між міністром оборони Андрієм Тараном та начальником генштабу Русланом Хомчаком.
У той час, як політтехнолог Ігор Гринів називав слоган “Армія. Мова. Віра” національною ідеєю, “фундаментом нації”, новообраний президент Зеленський вважав, що питання мови і церкви здатні лише розколоти суспільство. “Неважливо, як названа вулиця, бо вона освітлена та заасфальтована. Немає різниці, біля якого пам’ятника ти чекаєш дівчину, в яку ти закоханий”. “Всі, хто підіймає питання національності, питання мови, питання церкви, – це люди, які хочуть тимчасово хайпонути з великими наслідками, на жаль, для багатьох людей. Спрямовані наслідки на розкол суспільства. Я вважаю, що питання мови не на часі. Вважаю, що українська мова повністю захищена”. Так лунали заяви Володимира Зеленського у 2020 і у 2021 роках.
У перший рік свого президентства він не виключав внесення змін до закону про мову, який отримав у спадок від Порошенка. А це вже слова Зеленського у листопаді 2022 року, з нагоди Дня української писемності та мови: “Українська – це мова свободи й волі, могутня зброя українського народу в боротьбі за нашу незалежність і перемогу. Упевнений, що збереження нашої ідентичності, відродження історичної пам’яті, утвердження української мови є питанням національної безпеки держави”.
З початком великої війни змінилося ставлення влади і до ПЦУ – констатує BBC. Володимиру Зеленському ще довго нагадували про його недоречний жарт навколо Томоса. Цей жарт пролунав у “Кварталі 95”, у ньому тоді ще актор Зеленський в образі президента Порошенка записував “новорічне звернення” і плутав слово томос зі словом “термос”, бо змерз і дуже хотів гарячого чаю.
Після перемоги Зеленського впродовж кількох років нова влада толерувала УПЦ Московського патріархату під проводом митрополита Онуфрія. Найвищі чиновники лишалися парафіянами цієї церкви, не вбачаючи у цьому загрози національній безпеці. Саме таку позицію озвучував голова СБУ та друг президента Іван Баканов.
Все змінилося з початком війни. Після того, як стало відомо про випадки сприяння російській окупації з боку священників УПЦ (МП), Володимир Зеленський доручив спочатку розібратися в ситуації. Потім змінив керівника СБУ Івана Баканова через чисельні факти зради високопосадовців у лавах відомства.
З приходом на посаду нового голови спецслужби Василя Малюка “розбиратися” з церквою, представників якої підозрюють у співпраці з РФ, почали дуже активно. У січні 2023 року ПЦУ вперше провела службу у Києво-Печерській лаврі, у якій десятиліттями правили священники УПЦ(МП) – нагадує BBC. Томос, який був предметом жартів Зеленського, тепер в команді президента називають подією, яку чекали мільйони людей і “декілька поколінь наших політиків”.
“І команда Зеленського, і його виборці перебували в ілюзії нормального стану речей. Вони самі ще не були “битими”, а отже, нечутливими чи недостатньо чутливими до російської загрози”, – наголошує політичний оглядач Володимир Горбач в коментарі ВВС News Україна.
“Зміни у свідомості українців відбувалися десятиліттями і дуже поступово”, – зазначає директор Інституту соціології НАН України Євген Головаха в інтерв’ю ВВС News Україна і нагадує, що навіть після 2014 року лишалося багато прихильників інтеграції України у пострадянський простір. “Нагадаю, що хоча після 2014 року 55-60% висловлювалися за європейський геополітичний вибір, все ж таки 20-25% були за інтеграцію у межах пострадянського простору. І попри війну на Сході і анексію Криму, було багато людей, які вважали Росію дружньою країною”, – каже професор Головаха.
Зараз, кажуть соціологи, українське суспільство консолідоване, як ніколи. Ціна цієї консолідації – війна Росії проти України, яка об’єднала людей і майже стерла регіональні відмінності у ставленні до державних символів.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post BBC: як гасло «Армія. Мова. Віра» перемогло в Україні appeared first on Прямий.