Гірше за Голодомор: через вторгнення РФ Україна втратить до 33% відсотків населення – дослідження NoBrainerData

Вторгнення російських військ може ще гірше вплинути на демографічну ситуації в Україні, ніж Голодомор 1932-33 років, під час якого загинуло від 4 до 5 мільйонів українців. Трагічні наслідки тривалої війни з Росією, які тільки посилюються повномасштабним вторгненням можуть призвести до втрати Україною до 33% населення.

Про це йдеться у дослідницькій статті директора й засновника знаної соціологічного та консалтингового агентства NoBrainerData Хосе Мішеля Гузмана “Демографічна трагедія України: другий Голодомор?”.

До росії примусово депортували понад 1,3 мільйона українців – Денісова

Хоча за оцінками ООН, на початок 2002 року населення України (включно з окупованими територіями) складало 43 мільйони 792 тисячі осіб, за оцінками NoBrainerData, перед повномасштабним вторгненням РФ в Україні фактично мешкало близько 37,9 мільйона осіб. Як зазначається, ці дані вже свідчать про те, що Україна з 1990 року по 2022-ий вже втратила 26% населення.

Нинішня ситуація в України має усі ознаки прийдешньої демографічної катастрофи, для виникнення якої є всі необхідні складові: надлишок пов’язаних з війною смертей, крайня внутрішня мобільність, зростання еміграції (біженців), зменшення народжуваності, ймовірні втрати території.

Як вказують в одному з найточніших і найповніших досліджень можливих демографічних наслідків війни, проведеному у рамках програми “Горизонт 2020” Європейського Союзу, провідним демографом Хілл Кулу з університету Сент-Ендрюса, лише 10% біженців повертаються додому після закінчення війни.

Понад 12 мільйонів українців залишили свої домівки через вторгнення РФ — дані ООН

Таким чином населення України може скоротитися на 24% або на 33%, залежно від того, чи буде війна короткою чи довгою. Ефект особливо відчують діти та працездатне населення.

Втім, навіть цей сумний для України прогноз не враховує такі додаткові фактори, як підвищена смертність через віддалені наслідки кризи здоров’я цивільного населення внаслідок поранень, інфекційних захворювань та інших травм, посилених війною.

Тож, зазначають у NoBrainerData, Україна вже отримала короткострокові демографічні наслідки війни – і вони руйнівні для неї, адже наша країна і так була слабкою з погляду демографії. Хоча довгострокові наслідки непередбачувані, демографічної трагедії, яка вже почалась, уникнути буде важко. А з огляду на вже зазначені об’єктивні дані та очікувані наслідки війни, сподіватись на швидке відновлення населення після її закінчення не варто.

20 червня – Всесвітній день біженців: що це означає для України

“Хоча ця війна, швидше за все, не стане другим Голодомором для України, якщо судити за кількістю смертей, її наслідки, ймовірно, будуть гіршими через наслідки війни та можливі подальші наслідки сусідства з такою руйнівною силою як Росія.

У статті також вказується, що своїм вторгненням в Україну Володимир Путін, яке у тому числі спрямовано й на покращення населення у самій Росії, хотів також нежиттєздатність (у тому числі й демографічну) української нації.

Втім, як підкреслив дослідник, війна продемонструвала зворотний результат – про що свідчать яскраві прояви українського духу та ідентичності. Тож можна сподіватись, демографічна стійкість України, яка була доведена до межі російським вторгненням та війною, зміцниться саме цим духом українців, і наступні покоління зможуть побудувати майбутнє у демографічно квітучій країні.

У Євросоюзі близько чотирьох мільйонів біженців з України

“Більш позитивний демографічний прогноз, необхідний для відновлення економіки та відбудови України, має ґрунтуватися на комплексі заходів політики й дій, які можуть охоплювати щонайменше такі три елементи:

а) відновлення показників народжуваності з урахуванням зміцнення ґендерної рівності та створення підтримка сім’ї,

б) величезні інвестиції в охорону здоров’я, зниження смертності та у людський капітал; і

в) смілива імміграційна політика, яка залучить робітників та сім’ї з інших країн, щоб заповнити прогалини у віковій та статевій структурі населення, а також залучення та підтримка нової робочої сили, яка матиме достатню кількість та кваліфікації, необхідні для відновлення країни”, – підсумовує автор статті.