Зустрічі в Женеві, Брюсселі та Відні надали можливість зменшити напруження навколо України – ексглава МЗС Грищенко

Двосторонні американсько-російські перемовини в Женеві, засідання Ради Росія-НАТО в Брюсселі, засідання Постійної ради ОБСЄ у Відні, які проходили цього тижня, дали можливість певною мірою зменшити напруження навколо України, вважає колишній віцепрем’єр-міністр України (2012-2014), міністр закордонних справ України (2010-2012, 2003-2005) Костянтин Грищенко.

“Я вважаю, що ці зустрічі дали змогу певною мірою, хоча й не кардинально, зменшити напругу навколо України, й очікування катастрофічного сценарію дещо спало. Коли проводяться предметні розмови, ті, хто брав участь, має після цього відзвітувати своєму керівництву, керівництво, як правило, має трохи подумати – все це зумовлює те, що якогось імпульсу для застосування силових методів, мабуть, найближчим часом не буде”, – сказав Грищенко агентству “Інтерфакс-Україна” в четвер.

Він зазначив, що результати перемовин, які відбулися, “дуже скромні, але вони є”.

Грищенко говорить, що Росія на переговорах досягла того, що з нею почали розмовляти на високому рівні. “Їхні погрози й ультиматуми відкрили можливість для того, щоб Росія повернулася, як впливовий фактор, у міжнародну політику. Для них це принципово важливо, оскільки Росія бачить себе саме таким великим гравцем”, – пояснив він.

У той же час, за словами Грищенка, для Сполучених Штатів завдання було таке саме, як і для України, – знизити рівень напруження, рівень загрози та перейти до обговорення предметних питань, тому що те, що вкидалося в інформаційний простір, не може розглядатися з російської сторони як обґрунтоване занепокоєння, що базується на фактах.

“Членство України в НАТО – це ритуальне питання. Його чіпатимуть, доки ми живемо. Воно не має жодного серйозного обґрунтування, оскільки НАТО, як альянс, саме, все разом, не може приймати рішення про напад на Росію. Цього уявити собі за будь-яких обставин неможливо. І це чудово знають ті, хто серйозно цим займається. Тому вступ, невступ України до НАТО – нічого не змінюється. Питання в іншому: в тому, де розміщуються ударні системи, як убезпечити і Росію, і європейські держави від загрози випадкового або свідомого використання таких систем”, – розповів він.

Грищенко говорить, що для цього є чинники. За його словами, донедавна був договір про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності, який забороняв їх розгортання і виробництво. Також є договір про звичайні збройні сили, що встановлював обмеження щодо кількості і озброєнь, і особового складу на певних ділянках. Крім того, був договір про відкрите небо, який давав змогу таким країнам, як Україна, мати свої національні системи, що мали право здійснювати розвідку в прикордонних районах.

“Усе це було, але було знищено, і не тільки через позицію Росії, а й через абсолютно дивні підходи адміністрації Трампа. Можна, і це, напевно, було б найкращим виходом із ситуації, якби Росія і США повернулися до серйозного обговорення модернізації або приведення до сучасних реалій тих інструментів, які працювали тривалий час”, – вважає Грищенко.