Закони економіки не обдурити: чому влада не стримає стрибок цін держрегулюванням на ринку “соціальних продуктів”

Наприкінці 2021 року Кабінет Міністрів України з метою призупинити зростання цін на “істотно соціально значущі” харчові продукти ввів державне регулювання цін на батон та соняшникову олію — націнку на ці товари у роздрібній торгівлі заборонено встановлювати понад 10% від оптової ціни.
Водночас з метою запобігти зростанню цін виробникам найбільш популярних продуктів –  хліба, борошна, молока, олії соняшникової, яєць та м’яса курячого – уряд постановив постачати газ українського видобутку з націнкою, яка не перевищує 25%.
Такі очевидно неринкові методи регулювання ринку, які викликані аномально великою ціною на газ, викликали неабияке занепокоєння в українському суспільстві. Воно викликане не тільки досвідом часів СРСР, а й більш сучасним прикладом Венесуели, де такі методи держрегулювання призводили лише до тотального дефіциту товарів, ціни на які намагалась регулювати держава.
Чи є підстави переносити цей негативний радянський та латиноамериканський досвід на нинішню ситуацію в Україні, та до чого призведуть спроби української влади призупинити таким чином зростання цін, розповіли опитані PRM.UA експерти.
Ведення державного регулювання націнки на батон та соняшникову олію не призведе до зникнення цих продуктів з прилавків, переконаний виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
“У 2017 році уряд скасував державне регулювання, а зараз повернув. За великим рахунком, нічого принципово нового вони не запропонували. Це те, що було в постанові №1548 (“Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)” 25.12.1996. – ред.). Скажіть, хіба у нас був дефіцит продуктів до 2017 року? Ні. Нічого принципово мінятися не буде. І, за великим рахунком, не буде якихось надзвичайних речей”, – заявив він.
На думку експерта, це також не призведе до зникнення товарів або погіршення їхньої якості.
“Хіба хтось говорить, яку ціну встановлювати? Обмежуються тільки надбавки. Сама ж ціна не регулюється”, – зауважив Олег Пендзин.

Продукти, пальне і не тільки: за рік в Україні значно зросли ціни

Як вважає політичний та економічний експерт Борис Кушнірук, шлях обраний урядом є неефективним і не зможе істотно вплинути на ситуацію з подорожчанням найважливіших продовольчих товарів.
“Коли йде формування ціни “витрати плюс”, то фактично питання полягає в тому, які витрати будуть закладені в ціну продукції. Будь-який ефективний фінансовий менеджмент цілком обґрунтує будь-яке підвищення витрат, пов’язаних з виготовленням тієї чи іншої продукції. Відповідно, і ціна буде вищою. Тобто ви нічого не виграєте, тому що ціна буде зростати, і підстав (для підвищення оптових цін — ред.) для виробників аграрної продукції й харчових продуктів більше ніж достатньо, пов’язаних зі зростанням цін на газ, на електроенергію, на пальне, на збільшення зарплат співробітникам тощо”, – зазначив він.

Всі ці обмеження в такому вигляді неефективні. На жаль, ціни зростатимуть. І для цього є дуже суттєві підстави

Борис Кушнірук політичний та економічний експерт

З цим згоден й доктор соціальної економіки, політичний та економічний експерт Зіновій Свереда.
“Дуже важко тримати ціни під таким контролем. Дуже важко. Якщо є, наприклад, контрабандна ціна на алкоголь і сигарети, щоб ще була контрабандна ціна на хліб? Якщо, наприклад, держава обмежує ціни, то вона повинна компенсувати якісь витрати. Поки що до Венесуели нам ще далеко, тому що в них зовсім інші причини – у них просто економіка прив’язана до нафти й немає просто принципів ринку й економіки. Вони могли там вислати загін чи підрозділ на фабрику туалетного паперу, щоб ціни не збільшувати. У нас такого ще поки що немає, але…” – заявив він.

Епоха бідності не скінчилася: у Зеленського допускають введення продуктових карток в “Дії”

Міністр соціальної політики України у 2016-2019 роках Андрій Рева, наголосив, що спроба уряду обмежити націнки у роздрібній торгівлі жодним чином не зможе врятувати українських споживачів від стрімкого зростання цін. Адже при ціні на газ 60-70 гривень за кубічний метр базова ціна на хліб у рази зміниться саме у виробника.
“Умовно кажучи, ви отримали буханку хліба по 15 гривень оптова, то продавали її, умовно кажучи, за 20. Тобто націнка була 30%. А тепер вам прибуде буханка хліба, умовно кажучи, за 30 або 40 гривень, і ви будете надбавку мати не 30%, а 10. Тобто від 40 гривень це буде чотири гривні. Що зміниться для покупця? Для нього хліб стане доступним чи він все одно підніметься в рази?” – ставить риторичне запитання Андрій Рева.
Він нагадав про практику державного регулювання цін на ліки в Україні.
“У нас регулювання ціни існує, наприклад, на ліки в України. Але кожного разу, коли піднімається вартість ліків, адже ми ліки в основному імпортуємо, і встановлюється їхня митна вартість при перетині кордону, потім вже всі надбавки йдуть від нової базової ціни. Наприклад, коливалася у нас там гривня у 2014-15 роках, і базовий показник змінювався. Перевіряли аптеки, чи вони не порушували з цими надбавками. З надбавками ніхто не порушував, але базова ціна змінювалася, тому вартість ліків зростала”, – зазначив колишній міністр соціальної політики.
Він підкреслив, що уряду слід припинити мислити радянськими категоріями про “спекуляцію” й займатись не націнками на товари, а зробити так, щоб собівартість хліба була доступною для людей.
“А якщо у нас уряд ніяк не займається питанням, пов’язаним з регулюванням ціни на базові енергоресурси, то базова ціна на всі інші товари буде зростати в рази, і простими обмеженнями надбавок торговельних цю проблему не вирішити”, – додав Андрій Рева.
Тому набагато ефективнішим методом підтримки українців в умовах неминучого стрибка цін на харчові продукти була б адресна допомога малозабезпеченим верствам населення.
“Якщо держава хоче і вважає за необхідне допомагати, то вона повинна допомагати малозабезпеченим верствам населення. Але для початку їм потрібно визначити цю категорію. Тому що, за великим рахунком, враховуючи, що ми досі не маємо коректного розрахунку прожиткового мінімуму, відповідно ми не знаємо, які верстви населення справді потребують цієї підтримки. Тому що для того, щоб допомогти, потрібно допомогти в першу чергу саме їм”, – вважає Борис Кушнірук.
Втім, запропонований Кабінетом Міністрів підхід до проблеми зростання цін є єдиним доступним інструментом влади через нестачу коштів, вважає Олег Пендзин.
“Цей метод відповідає фінансовим спроможностям української держави. Було б краще зробити так, як зробили американці – безкоштовно роздавати харчові продукти малозабезпеченим. Або так, як зробили європейці – встановити нульову ставку податку на додану вартість на продовольчих товарів. Але ж ні того, ні другого немає, бо немає грошей”, – заявив експерт, вказавши на те, що попри вже вжиті урядом кроки не зможуть призупинити темпи зростання цін.
На думку Андрія Реви, щоб розв’язати проблему українській владі слід займатися стабілізацією цін на енергоресурси й підвищувати купівельну спроможність людей.

Влада не зможе розв’язати проблему бідності продуктовими картками – ексміністр

“В цьому році пенсії зростуть на 14%, за прогнозами Міністерства соцполітики. Це при тому, що у 2021 році зросли на 16%. Тобто зростання пенсій буде меншим, ніж у 2021 році. При тому самі бідні люди – два мільйони пенсіонерів, які отримують пенсію на рівні прожиткового мінімуму, – отримають додатково 159 гривень за рік. А минулого року вони отримали додатково 165 гривень. Тобто навіть менше, ніж в попередньому році. Ще два мільйони пенсіонерів самих бідних, в яких повний страховий стаж, в цьому році отримали 600 гривень, а в наступному році отримають додатково 80 гривень”, – підкреслив він.

Замість того, щоб займатися базовими питаннями, пов’язаними з доходами населення, чи регулюванням цін на енергоносії, які в структурі вартості всіх наших соціально значущих продуктів, уряд займається тим, що воює з торговельними мережами. Це значить, що торговельні мережі будуть менше зацікавлені в продажі таких товарів. І ми можемо стикнутися з дефіцитом

Андрій Рева міністр соціальної політики України у 2016-2019 роках

Також існує проблема монополізації ринку “соціально значущих” продуктів кількома великими компаніями.

“Слуги народу” пропонують ввести держрегулювання цін на продукти: перелік

“Що стосується соняшникової олії чи курячого м’яса, у нас є ознаки монополізації ринків, і тут скоріше потрібно говорити про те, що Антимонопольний комітет повинен здійснювати кроки, щоб запобігти цим зловживанням. Там є проблема, і вона абсолютно реальна – що у нас є доволі поширене зловживання монопольним становищем. І тут це потрібно робити, але це стосується тоді не контролю за націнками, а аналізом ситуації взагалі, чому виробники, зловживаючи монопольним становищем, встановлюють монопольно високі ціни”, – зазначив Борис Кушнірук.
Зіновій Свереда вказує на те, що зростання цін в Україні зупинити неможливо, насамперед через чинну економічну модель.
“Є питання проведення економічних реформ. По-перше, щоб ми мали нормальну економіку, у нас треба максимально створити економіку, націлену на створення середнього класу. Це дуже важливо. Якщо є середній клас – значить є конкурентоспроможність. Якщо немає конкурентної спроможності, то будь-яка монополія зацікавлена у створенні різних дефіцитів”, – наголошує він.

Зростання цін на продукти, нові тарифи та податкові перевірки: що чекає українців у 2022 році

“Є різке підвищення цін, а потім великі монополії вживають бюджетні кошти. Але за рахунок чого це відбувається? Це відбувається за рахунок того, що підвищуються податки, і за це сплачує малий і середній клас, який саме руйнується. Він не стає спроможним й конкурентним. І тому, з одного боку, якісь там субсидії й дотації є для населення, але, з іншого боку, всі ці субсидії й дотації переходять на рахунки тих же людей, які й контролюють дані ресурси. Тобто, як то кажуть, спочатку створюємо проблему, а потім пропонуємо її рішення. Так само і тут”, – додав Зиновій Свереда.
Ще одним “ноу-хау” уряду стало рішення про обмеження націнки на газ у 25% власного видобутку для великих виробників харчових продуктів. Відповідний перелік суб’єктів господарювання 10 січня було оприлюднено на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Як вважають експерти, цим рішенням в уряді фактично вирішили профінансувати приватні компанії з державного бюджету.
“Це, напевно, буде стосуватися виключно НАК “Нафтогазу”, бо ніхто з приватних компаній бавитися у ці речі (продаж газу за зниженою ціною — ред.) не буде й обмежувати свою надбавку не буде. Гарантовано це буде стосуватися НАК “Нафтогазу”, який буде в черговий раз малювати собі збитки, які потім будуть погашатися з бюджету за рахунок коштів платників податків”, – прокоментував ініціативу це рішення уряду Олег Пендзин.
За словами Бориса Кушнірука, хоча ця постанова уряду нібито стосується усіх видобувачів газу, приватні компанії легко знайдуть шляхи її не виконувати.
“По-перше, рішення уряду суперечить нормам закону. Постанова має меншу юридичну силу, ніж закон. А закон про ринок газу таких обмежень не передбачає”, – зауважив експерт.

Кінець епохи бідності чи повернення в СРСР: як соцмережі реагують на продуктові картки від влади

По-друге, під час перевірок “приватники” можуть продемонструвати підписані заднім числом контракти на постачання усього газу вітчизняного видобутку — й, відповідно, вони “не можуть” порушити вимоги контрактних умов, оскільки це норми Цивільного кодексу.
“А для державних компаній, тобто якщо ми беремо НАК “Нафтогаз”, то в нього інша проблема. Йому не вистачить навіть тих обсягів газу, які в нього є, йому не вистачить для постачання, для потреб населення. Відповідно, виникає питання: а звідки він буде брати? Він повинен тоді купити, вибачте, цей газ за кордоном”, – додає Борис Кушнірук.
Він не виключає, що “Нафтогаз” змусять продати дешевий газ власного видобутку великому бізнесу, який виробляє “соціально значущі” продукти, а блакитне паливо для потреб населення, теплокомуненерго, бюджетних та комунальних установ закуплять за шаленою ціною за кордоном. При чому останнім газ постачатиметься за низькими фіксованими цінами внутрішнього ринку.

Таким чином виникне ситуація, що на НАК “Нафтогаз” повісять просто додаткові величезні борги. На цьому все завершиться. Закони економіки обдурити не можна. Все одно воно десь полізе. Воно вилізе у вигляді шалених збитків НАК “Нафтогазу”, яких ми позбулися після президентства Януковича. Ми позбулися цього. Але зараз ми, цілком ймовірно, знову в них вліземо

Борис Кушнірук політичний та економічний експерт

Нагадаємо, на відміну від депутатів “Слуги народу”, українці відчули на собі істотне підвищення цін на харчі.
Як повідомлялось, перед Новим роком дружина президента Володимира Зеленського Олена Зеленська розповіла, що морожена скумбрія коштує 8 гривень за кілограм.
Перед цим  народний депутат фракції “Слуга народу” Микола Тищенко заявив журналістам, що “не помітив” зростання цін на продукти”. Так нардеп заявив, що вартість кілограма гречки на Бесарабському ринку становить всього 12 гривень. А ціна на добірний шматок свинини, з його слів, стартує від 50 гривень і закінчується на позначці в 100 гривень за кілограм.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post Закони економіки не обдурити: чому влада не стримає стрибок цін держрегулюванням на ринку “соціальних продуктів” appeared first on Прямий.