Удар кометою по ескапізму: огляд на комедію-катастрофу “Не дивіться вгору” з Леонардо Ді Капріо та Меріл Стріп

Саркастична комедія-катастрофа “Не дивіться вгору” Адама МакКея від Netflix уже зібрала низку позитивних реакцій в Європі та дуже стриману оцінку американського глядача.
Про що насправді ця стрічка, розбирався кінооглядач “Прямого”.
Професора Мічиганського університету Рендал Мінді  (Лео Ді Капріо) та його аспірантка Кейт Діб’яскі (Дженіфер Лоуренс) відкривають комету, що за пів року втараниться в Землю і призведе до армагедону. Герої намагаються донести інформацію про дуже близький кінець світу спершу Білому Дому, а потім мас-медіа, однак суспільство ігнорує заяви немедійних дослідників, надаючи перевагу втішальним промовам президентки (Меріл Стріп) та її глави адміністрації (Джон Хілл), а також політичним секс-скандалам, розлучення поп-зірок та конспірологічним теоріям, про те, що комети не існує, але науковці все вигадали через “марксистські гранти” та “лобі світового уряду”. Фінал стрічки не важко спрогнозувати.

Чимало кінокритиків порівнюють “Не дивіться вгору” з фільмом “Армагедон” 1998 року, говорячи, що стрічка Адама МакКея – це такий собі “Армагедон” навпаки. Насправді ж це не зовсім так. Поки Стівен Содерберг знімає науково-популярні художні фільми про ймовірні загрози людству (“Зараза”, “Трафік), змушуючи глядача знуджуватись в кріслі, Адам МакКей розповідає про катастрофу так, що кожен член суспільства зумів себе побачити в ній. Адже падіння комети – це лише глобальна метафора, яку легко можна замінити вірусною пандемією, глобальним потепління, крахом всесвітньої фінансової системи. Суть стрічки лишається та сама – головна проблема людства в XXI столітті – це інформаційна гігієна. Заливаючись саркастичним гоготом, МакКей показує, що в сучасному суспільстві правий не той, хто має високий індекс Гірша, а той – хто зібрав найбільше лайків в соцмережах. З легкої режисерської руки дісталось всім – медійникам, які говорять лише про “позитивну повісточку”, блогерам з їх повною відсутністю критичного мислення, продажним та недалеким політиками, які не знають що взагалі робити; а особливо техно-бізнесменам, який багато хто перетворив на гуру майбутнього.

Поєднання фільму-катастрофи та саркастичної комедії – це насправді не просте завдання, тим більш, якщо стрічка будується не на саспенсу та спецефектах, а на діалогах. Рятує ситуацію звісно каст акторів. Дует науковці у виконанні Лео Ді Капріо та Дженіфер Лоуренс проходять через стрічку всі стадії психологічних станів: заперечування, торг, страх, депресію, прийняття. Такий широкий спектр дає змогу акторами повністю розкрити своїх персонажів. Меріл Стріп, яка грає недалеку і самозакохану президентку США трохи переграє, але її відверто придурошний син та глава адміністрації президента в одній особі, якого грає Джон Хілл чудово відтіняє гру. Ну і звісно Марк Райленс, який зіграв Стіва Джобса та Ілона Маска в одному флаконі – техно-підприємця та гуру для багатьох – Пітера Ішервелла. Менша, але досить цікава роль дісталась Тімоті Шаламе і зовсім камео  “національного героя США”, але,мабуть, найхаризматичніше камео зіграв Рон Перлман.

Чимало українських кіноглядачів почали проводити алюзії з сучасною українською політичною владою, однак насправді стрічка про значно глобальнішу проблему, адже популізм, нехтування науковими знаннями, маніпуляції в медіа та соціальних мережах – це ганж суспільства в світовому масштабі. МакКей знімає стрічку, яка нищівним ударом чорного сарказму лупить по всім можливим формам ескапізму, в яких люди намагаються сховатись від реального життя та його проблем. Фінальна сцена картини, де головні герої, ніби родина мумі-тролів, зібрались всі за останнім святковим столом, очікуючи армагедону нагадує нам про те, що дійсно важить в житті, а що мішура. А сцена після титрів (дуже раджу її дочекатись) – що ніякі гроші не рятують від глобальної катастрофи. Резюмувати “Не дивіться вгору” хочеться цитатою відомого стендап-коміка Джо Карлінга – “Із Землею усе в порядку, а от з людьми – тридець!”.

В сухому залишку, “Не дивіться вгору” – це саркастична комедія, яка досить жорстко та стьобно висміює усі форми людського ескапізму та вказує, що армагедон починається спершу в голові, а потім уже у вигляді великої каменюки, що ось-ось шубовтнеться об Землю.
Спеціально для Прямого Ігор Кромф.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.
The post Удар кометою по ескапізму: огляд на комедію-катастрофу “Не дивіться вгору” з Леонардо Ді Капріо та Меріл Стріп appeared first on Прямий.