Дементьєв: «Європейський суд з прав людини – доступний і дієвий спосіб захисту громадян і бізнесу»

В Україні залишаються гострими питання захисту бізнесу і відстоювання прав підприємців у взаємовідносинах з державою. Попри заяви чиновників про суттєве покращення позицій у Doing Business-2020 за останнє десятиріччя, Україна й досі відстає від країн пострадянського простору. У переліку лідерів рейтингу – Грузія (7), Литва (11), Естонія (18), Латвія (19), Казахстан (25), Росія (28), Азербайджан (34), Вірменія (47), Молдова (48). Україна поки знаходиться у сьомому десятку – на 64 місці.

Згаданий рейтинг відображає чималий перелік показників, від зручності реєстрації підприємства до підведення електромереж. «Doing Business» дозволяє виміряти наскільки в державі сприятливий бізнес-клімат, рівень підприємницької активності та вплив корупції. Тобто, інтегрований рейтинг від Світового банку визначає рівень конкурентоспроможності країни, відношення до інвесторів, наскільки динамічно створюються нові робочі місця і зростають доходи населення.

Для поліпшення ситуації з підприємництвом в Україні функціонує інститут бізнес-омбудсмена. Так, Наглядова рада бізнес-омбудсмена займається розробкою рекомендацій для органів влади, в тому числі ініціює зміни законодавства. За підсумками 2021 року, традиційно був опублікований звіт, який показав системні проблеми у сфері економічних свобод. Зокрема, Марчін Свенчіцький підводячи підсумки своєї каденції виокремив п’ять основних скарг від підприємців, а саме – податкові питання (65%), дії правоохоронних органів (15%), дії державних регуляторів (6%) та дії місцевих органів влади (4%).

«У третьому кварталі 2021 року Рада бізнес-омбудсмена отримала 638 скарг підприємців на порушення з боку державних органів. Це на 20% більше проти другого кварталу 2021 року та на 45% більше проти третього кварталу 2020 року. Більше за цю кількість скарг підприємці подавали лише у четвертому кварталі 2017 року та у першому кварталі 2018 року, коли запускалася та налагоджувалася робота системи автоматичної реєстрації податкових накладних (СМКОР), – зазначив Марчін Свенчіцький – Таке зростання кількості скарг, на мою думку, не обов’язково свідчить про погіршення бізнес-клімату в Україні. Безперечно, зростає обізнаність про діяльність Ради бізнес-омбудсмена серед підприємців, наші практичні вебінари для бізнесу та адвокатів приносять результати. Крім того, зберігається високий рівень довіри до інституції, багато підприємців звертається до нас повторно».

Крім скарг до органів влади та співпраці з законодавцями для вдосконалення нормативно-правової бази, що регулює сферу підприємницьких відносин, ще одним способом відстоювати свої права та стимулювати державу діяти більш ефективно є подання скарг до Європейського суду з прав людини (м. Страсбург, Франція). Згідно офіційних даних до ЄСПЛ щороку звертається 10.000 українців, багато це чи мало? Для країни з більш ніж сорока мільйонним населенням, цей показник є скромний, зважаючи на проблеми судової гілки влади в Україні.

На думку фахівця з питань ЄСПЛ, правника «Human Rights Bureau» Олександра Дементьєва – громадяни України, зокрема бізнес недооцінює провідну інституцію Ради Європи, яка функціонує вже 70 років.

«В Україні є певні стереотипи щодо ЄСПЛ, зокрема, що подання скарги це дорого і складно. Насправді, цей механізм є фінансово доступним і дієвим. Матеріальне та моральне відшкодування варті зусиль, які треба докласти заявнику», – впевнений Олександр Дементьєв.

Через панування міфів про ЄСПЛ багато потенційних заявників не використовують існуючі можливості, які б суттєво покращили ситуацію з правами людини в Україні. «ЄСПЛ не вимагає виплати жодних судових зборів. Тобто розгляд вашої заяви, скарги є безкоштовним. Кожен має змогу звернутися державною мовою та підготувати заяви українською мовою. Прикласти до заяви всі документи, які відповідно складені рідною мовою. Не потрібно витрачатися на перекладачів, – пояснює пан Дементьєв, – Розгляд прав ЄСПЛ є дистанційним, це означає, що уся комунікація між заявником і Європейським судом відбувається дистанційно, шляхом направлення листів через Укрпошту або кур’єрською службою і це мінімальні кошти. Оплачувати транспортні та інші відрядження представника не потрібно».

Основною статтею бюджету є лише безпосереднє представництво інтересів у ЄСПЛ, тобто залучення кваліфікованого фахівця, який підготує заяву до ЄСПЛ. Перевагою є те, що Європейський суд з прав людини не вимагає, щоб на першому етапі одразу був представник. Вже на більш пізньому етапі – етапі комунікації, ЄСПЛ вимагає, щоб був представник, який зможе підготувати контраргументи на зауваження Уряду з приводу скарг заявника, а також документи, з приводу присудження справедливої сатисфакції.

«Звичайно, рекомендую звертатися до фахівців, щоб не допускати помилок. Щоб ЄСПЛ одразу не визнав заяву неприйнятною, через дрібну помилку, та заявник не втратив назавжди можливість звернення до ЄСПЛ з конкретною справою. Важливе знання нюансів, які відомі досвідченим фахівцям у сфері права ЄСПЛ. Позитивний ефект від заяви очевидний», – зазначив Олександр Дементьєв.

По-перше, Європейський суд може констатувати факти порушень прав заявника, пославшись на конкретні положення Європейської конвенції з прав людини. По-друге, Європейський суд має детально і поступово розписати в чому саме полягає право, в чому логіка порушення, це буде детальний опис. Відповідна констатація факту порушення права заявника, наприклад права на справедливий суд, може бути підставою для перегляду рішень національних судів. По-третє, присудження компенсації заявнику за понесену моральну та матеріальну шкоду, а також понесені судові витрати, включаючи обґрунтовані витрати на юридичного представника.

Правники, що працюють у сфері ЄСПЛ акцентують, що потенційними заявниками є фізичні особи підприємці та юридичні особи, які зазнали чи зазнають втручання у їх майнові права, право на мирне володіння своїм майном та на підприємницьку діяльність через неправомірні та несправедливі дії та рішення представників органів державної влади, включаючи податкові, судові та правоохоронні органи України тощо. Також це ФОПи та підприємства, які вичерпали усі ефективні засоби юридичного захисту на території України, зокрема пройшли усі судові інстанції, проте вважають, що їх порушені права досі не відновлені, їм не було забезпечено право на справедливий суд та не надано належну реституцію, або вони не позбулися статусу жертви.

Зважаючи на часті факти свавілля правоохоронних структур, про які зазначають і в Наглядовій Раді бізнес-омбудсмена та галузевих асоціаціях, фізичні особи підприємці, які протягом тривалого часу тримаються в СІЗО, та щодо яких продовжуються строки тримання під вартою на підставі клопотань слідчих органів та аналогічних повторюваних постанов слідчого судді, теж можуть звернутися до ЄСПЛ.

«Порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих», актуально і в сфері правозахисту. І поки держава діє інертно, Європейський Суд з прав людини може стати сходинкою для посилення ролі підприємців в розвитку України.