З 22 по 29 жовтня в Молдові тривала гостра газова криза, пов’язана з укладенням нового газового контракту з російським “Газпромом”. Під час жорстких переговорів Кишиневу вдалося досягти компромісу з Кремлем, підписавши новий п’ятирічний газовий контракт на п’ять років з ціною на блакитне паливо вдвічі нижчою за ту, яку пропонував російський монополіст.
Під час перемовин Європейський Союз звинуватив Росію у використанні газу як політичної зброї, а західні ЗМІ повідомляли про політичні вимоги, які висувала російська сторона під час переговорів з Молдовою. Пережити російський тиск країна змогла завдяки постачанням газу з України, Польщі, а також фінансовій допомозі ЄС. Втім, це може бути лише паузою у “газовій” війні між Москвою і Кишиневом, яка може спалахнути вже навесні наступного року.
Чи загрожує Києву шантаж з боку Росії за прикладом Молдови з огляду на складну ситуацію в українській енергетиці цього опалювального сезону, розбирався PRM.UA.
Газова криза між Молдовою та Росією: хронологія подій
30 вересня 2021 року стік термін дії довгострокового контракту між компаніями-монополістами “Молдовагаз” та “Газпромом”, укладеного ще 2006 року.
Далі угода була продовжена, але лише на місяць, протягом якого Кишинів купував газ у російського монополіста за ціною 790 доларів за тисячу кубометрів. Це майже втричі дорожче, ніж на початку 2021 року, коли газ для країни коштував близько 250 доларів за тисячу кубометрів.
22 жовтня у Молдові оголошено надзвичайний стан у сфері енергетики через дефіцит газу.
25 жовтня Молдова підписала з польською компанією PGNiG угоду про постачання 1 мільйона кубічних метрів газу.
26 жовтня стало відомо, що Європейська комісія готова допомогти Молдові подолати енергетичну кризу, яка виникла у країні у зв’язку з дефіцитом газу та складними переговорами з “Газпромом”. Про це заявив речник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Петер Стано.
27 жовтня голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн повідомила, що Європейський Союз надасть Молдові 60 мільйонів євро для подолання газової кризи.
Цього ж дня видання Financial Times, з посиланням на власні джерела, повідомило, що під час переговорів “Газпром” заявив молдовським офіційним особам, що готовий знизити ціну на газ, якщо Молдова погодиться внести зміни до угоди про вільну торгівлю з ЄС та відкличе імплементацію правил ЄС, які вимагають лібералізації газових ринків та збільшення конкуренції. Також, за інформацією FT, Кремль розглядає газові перемовини як частину ширшого політичного врегулювання з Молдовою після того, як президенткою країни стала проєвропейська Мая Санду.
28 жовтня верховний представник Євросоюзу із зовнішньої політики та безпеки Жозеп Боррель заявив, що Росія перетворила постачання свого газу до Молдови на інструмент впливу на цю країну. “У світових масштабах зростання цін не є наслідком перетворення поставок газу на зброю, але у випадку з Молдовою є”, – заявив він.
Прояв дружби чи політичний хабар: чому Зеленський пропонував Молдові мільярд кубометрів українського газу
Того ж дня, 28 жовтня, Україна надала Молдові екстрену допомогу — в обсязі 15 мільйонів кубометрів газового палива.
Але вже 29 жовтня сторонам вдалось досягти компромісу – “Молдовагаз” та “Газпром” продовжили контракт на постачання російського газу з 1 листопада 2021 року терміном на п’ять років.
Як стверджують у Кишиневі, було прийнято формулу цін, яку запропонувала Молдова, вона “базується на певному співвідношенні між цінами на газ та нафту на ринку”. Саму формулу розрахунку ціни на газ не розголосили, оскільки вона є комерційною таємницею “Молдовагазу” та “Газпрому”.
“Виходячи з актуальних ринкових цін, на листопад ціна буде приблизно 450 доларів за тисячу кубометрів, а пізніше ціна залежатиме від котирування ціни газу на фондовому ринку”, – повідомив віцепрем’єр, міністр інфраструктури Молдови Андрій Спину.
Він також додав, що новий контракт із “Газпромом” не містить політичних умов і не згадує Придністров’я.
Цікаво, що “Молдовагаз” фактично керується “Газпромом” (має 50%+1 акцію), ще 13,44% акцій компанії володіє “уряд” невизнаного Придністров’я, і лише 35,33% акцій належать уряду Молдови.
Офіційний Кишинів оцінює борги Придністров’я за газ, який ніколи не платив за блакитне паливо, у 7 мільярдів доларів, втім у Москві вважають, що цей борг має сплачувати саме Молдова.
Важливий момент – нова угода передбачає аудит боргів “Молдовагазу” перед “Газпромом”, який має закінчитися до 1 травня 2022 року. Далі має бути підписана міжурядова угода про газову співпрацю, в іншому разі угода може бути розірвана. Наразі “Газпром” наполягає, що “Молдовагаз” винна йому понад 700 мільйонів доларів.
Тож, можливо, наступного року на Молдову може чекати нова “газова” війна з РФ.
Газ без політики чи політика без газу: чим “розплатилась” Молдова з Росією
Попри заперечення молдовських офіційних осіб про відсутність політичних умов в угоді, не можна виключати, що вони таки є – на рівні неформальних домовленостей.
Принаймні, Кремль їх таки, вочевидь, висував. Про це свідчить і заяви представників Євросоюзу про використання РФ газу як політичної зброї проти Молдови, й інформація джерел Financial Times. Також важко повірити, що Кремль вирішив порушити свою давню традицію розмінювати економічні козирі на політичні. Про нявність відповідних “неофіційних” пропозицій з боку участників російських переговірників повідомляли й джерела українських ЗМІ.
“Газпром” шантажує Молдову дешевим газом і вимагає переглянути стосунки з ЄС – ЗМІ
“Швидше за все, є якісь неформальні у тому числі політичні умови, які не були озвучені. Насамперед мова йшла про збереження статусу кво, який склався з Придністров’ям, щоб там нічого не змінювалось, оскільки у Росії були побоювання, що новообраний президент Молдови спробує якось змінити цю ситуацію або надати якогось нового імпульсу для її вирішення – вирішення на основі національних інтересів Молдови, а не РФ”, – вважає керівник політико-правових програм ГО “Центр суспільного розвитку” Ігор Рейтерович.
Він помітив, що у Молдові одразу після укладення угоди з “Газпромом” змінилась риторика щодо проблеми Придністров’я.
Питання Придністровського конфлікту якось одразу зникло з порядку денного і його мінімально обговорюють. Я думаю найближчим часом це питання до порядку денного не повернеться
Ігор Рейтерович
З тим, що Росія використала політичні важелі тиску на Росію згоден й політолог Олег Саакян.
“Росія як використовувала газ як інструмент тиску і політики, так і продовжуватиме це робити. І вона тиснутиме настільки, наскільки в неї є змога і наскільки прогинатимуться”, – зазначив він.
Втім, на думку політичного експерта Тараса Чорновола у газовій суперечці між Росією і Молдовою діє більше економічний, а не політичний фактор, хоча останній також має місце.
“Там більше економічний певний фактор. Молдова не межує напряму з Росією, вона не є для неї настільки пріоритетною, а Придністров’я як певний важіль тиску, вони і так тримають у своїх руках”, – вважає він.
Але не обійшлося й без удару Кремля по новій владі Молдови, де на виборах перемогла проєвропейська президентка Мая Санду та її партія.
У Молдові через відсутність газу загасили “вічний вогонь”
“Молдова заборгувала достатньо великі обсяги коштів, що дуже цікаво, при проросійському керівництві – за президентства проросійського Ігоря Додона. Є припущення, що, можливо, частину з цих боргів Росія збиралась списати Додону вже після виборів. І це була б така гарантія, що Додон мав би можливість хвалитись, що він “врятував країну”. А ось новій владі, яка не підконтрольна Кремлю, виставили цей рахунок у повному обсязі”, – зазначив Тарас Чорновіл.
За його словами, хоча випадок Молдови містить і політичні передумови, в України проблеми мають інший характер – чинна влада, яка повністю провалила підготовку до зими, але у першу чергу з корупційних мотивів, а не з політичних.
Хоча хто його знає, я не люблю конспірологію, але, можливо, Україну підводять до ситуації, коли іншого варіанту, як підписувати прямі угоди з “Газпромом” у Києва не буде можливості – і це роблять люди з влади Зеленського – це теж цілком можливо
Тарас Чорновіл політичний експерт
“У нас з Молдовою порівнювати важко, там трошки інші мотиви, трошки інша ситуація, у нас – відверто політичний шантаж з метою повністю поставити країну на коліна, а також повна бездарність і корумпованість влади”, – додав експерт.
Для України газова суперечка між Молдовою і Росією, вважає Ігор Рейтерович, в черговий показово продемонструвала, як насправді Росія збирається розв’язувати всі питання, що пов’язані з забезпеченням блакитним паливом європейських країн – собі на користь – в першу чергу з політичної точки зору.
“Україні по суті зробили натяк про те, що вона також може піти на якісь контракти, отримати знижку в обмін на поступки у принципових питаннях відносин з РФ. Сигнал України вони (росіяни – ред.) передали, відповіді ми на нього не надали. І це дуже симптоматично, оскільки відсутність будь-якої відповіді – а зрозуміло, що вона негативною мала бути – це дуже показово”, – зазначив експерт.
Ситуація критична: державний регулятор готується до переходу виробництва електроенергії на газових ТЕС та ТЕЦ
Він припускає, що, можливо, чинна влада не хоче дратувати Росію, або сподівається на врегулювання ситуації у майбутньому, хоча це можна буде зробити, якщо повністю зміниться влада у Росії.
Але очікування у нашої влади зберігаються, що у контексті цих газових моментів, що у контексті накопичення російських військ на українському кордоні, які Офіс президента впритул не хоче бачити, сподіваючись, що цього року відбудеться зустріч Зеленського з Путіним для вирішення якихось питань, які можна буде “продати” українському виборцю як свою дипломатичну “перемогу”
Ігор Рейтерович
Крім того, кейс Молдови продемонстрував, що Україні потрібно шукати нові джерела і можливості контрактування газу, що дасть їй можливість виходити з РФ на більш-менш паритетні домовленості.
“Молдову у цій ситуації врятувало те, що у неї була можливість перестрахуватися з боку України і з боку Польщі. У випадку з Україною – у нас набагато більші об’єми споживання газу і складніша логістика його доставки – тому у нашому випадку такий варіант реалізувати було б надскладно у швидкому режимі “, – підкреслив Олег Саакян.
Криза в українській енергетиці: Росія отримала ідеальні умови для шантажу України
Як відомо, наша країна входить в опалювальний період в умовах майже неминучої енергетичної кризи.
Так, в Україні катастрофічно не вистачає вугілля тля ТЕС та ТЕЦ. Окрім того, закачані у сховища об’єми газу хоча й дають можливість так чи інакше пройти опалювальний сезон, але є недостатніми для нормального функціонування промисловості, яка не зможе зберегти достатні об’єми виробництва чи свою рентабельність без різкого підвищення цін за нинішньої вартості блакитного палива.
Станом на 10 листопада, в Україні не працювали 62 енергоблоки ТЕС, з них 25 не мали палива. На чотирьох АЕС експлуатують лише 11 з 15 енергоблоків.
Ще однією проблемою є нестача електроенергії, через що Україна почала фактично купувати російську електрику, яка наразі постачається через Білорусь, легітимність “президента” якої, Олександра Лукашенка, до речі, Україна не визнає.
Також не слід забувати про платіжки, за послуги ЖКГ, які отримуватимуть українці цього опалювального сезону, та про реальну загрозу віялових відключень електроенергії.
“Зелена” енергокриза: чи повернеться Україна до залежності від російського газу й вугілля
Ця ситуація “ідеального шторму” в український енергетиці вочевидь розв’язує Кремлю руки для завдання чергового удару по Україні та отримання від неї політичних та економічних поступок. І цей тиск вже почався – окрім зменшення транзиту газу через українську ГТС, Росія заблокувала постачання в нашу країну закупленого у Казахстані вугілля, а Білорусь на кілька днів показово відмовилась продавати електроенергію Україні.
За словами експерта Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, ані вугілля, ані електричної енергії без допомоги Білорусі Україні не вистачить для проходження опалювального сезону. Так, для того, щоб нормально пройти зиму Україні треба мати на складах 2,7 мільйона тон вугілля – зараз там є лише близько 500 тисяч.
Влада з 1 листопада почала закупляти електричну енергію у Білорусі. Доки білоруси електричну енергію дають, у нас більше-менш нормально, як тільки по політичним міркуванням вони там щось прикриють, залишків вугілля на теплових електростанціях не вистачить для того, щоб забезпечити безперебійне постачання
Олег Пендзин експерт Економічного дискусійного клубу
За його словами, хоча 18 мільярдів кубометрів накопиченого газу має вистачити на опалювальний сезон для населення, Україна все ж потребуватиме й імпорту газу.
“На ринку газу без імпорту нам не обійтись. Тобто про яку енергетичну безпеку сьогодні може йти мова, якщо ми залежні від імпорту. І давайте не будемо себе дурити – на сьогодні європейський газ, який Україна купляє по віртуальному реверсу, це газ російський”, – додав Олег Пендзин.
Вже цієї зими Росія окрім посилення енергетичного тиску на Україну може почати й ескалацію бойових дій проти України.
“Я думаю, що ще цієї зими ми матимемо загострення з Росією. Зараз РФ блокує поставки вугілля в Україну з Казахстану, забороняючи транзит закупленого палива через свою територію”, – зазначив Ігор Рейтерович.
Як тільки похолодає і Україні потрібно буде спалювати більше енергоносіїв – це загострення вийде на перший план. Я не виключаю, що воно відбудеться у тому числі й на фронті, бити будуть з усіх сторін
Ігор Рейтерович
За його словами, Україні слід готуватись до “цікавих” пропозицій від Росії й після закінчення зими 2021-2022 років.
“Коли в нас будуть спалені усі ресурси, і треба буде готуватись до наступного опалювального сезону – отут Росія буде пропонувати якісь варіанти, а якщо ми на ці варіанти не пристанемо – бачитимемо подальше загострення”, – підкреслив експерт.
380 мільйонів на вітер: як міністр Галущенко підвів Україну до енергетичної кризи
До того ж Україну навесні наступного року вочевидь очікує підвищення цін на газ і тепло.
“Міжнародний валютний фон для продовження співпраці вимагає від України привести ціни на електрику та газ до природних умов. Тобто, якщо на опалювальний сезон ситуація буде більш-менш прогнозована, то одразу по його закінченню – це квітень 2022 року – на населення буде чекати перегляд цін на енергоносії, напевне, у сторону їх збільшення”, – заявив Олег Пендзин.
Найближчим часом Кремль буде висувати Україні весь свій перелік політичних вимог.
“Росія буде тиснути на нас вже зараз і буде використовуватись найбільш холодний період зими. І висуватиме політичні вимоги. Вода в Крим залишається на порядку денному, зрозуміло буде порушено питання сертифікації “Північного потоку-2” і багато інших забаганок Росії будуть лежати на “газовому” столі”, – вважає Олег Саакян.
Тарас Чорновіл наголосив, що дії влади президента Володимира Зеленського призвели до надзвичайної вразливості України до економічного тиску з боку РФ.
“Для України найпершою проблемою є бездарність і злодійкуватість влади, яка поставила Україну в ситуацію, коли вона абсолютно залежна від Росії. Зараз Росія може ставити Україні будь-які ультиматуму, гірші, ніж у 2008-2009 роках (так звана “друга газова війна”, яка фактично поставила Україну в енергетичну залежність від РФ – ред.)”, – заявив він.
Росія також вже веде повноцінну “транзитну” війну, щоб перевести усі газові потоки в обхід України, зокрема зараз, за інформацією Тараса Чорновіла, зараз ведуться переговори з Німеччиною щодо цього питання.
Зеленський веде Україну в енергетичну кризу і залежність від Росії – Синютка
“Росія вичекала, коли Україна опинилась у патовій ситуації, й зараз починає вести домовленості з європейськими споживачами, щоб обходити Україну. Перша угода – з Угорщиною, вона вже відбулася. Польща заявила, що вона хоче повністю відмовитись від російського газу та перейти на зріджений американський, як тільки це вдасться, то транзит російського газу через Україну у Польщу припиниться. Угорщина – це перший дзвіночок, щоб поставити нас перед абсолютно фатальною ситуацією”, – розповів експерт.
Наскільки мені відомо, зараз ведуться переговори з Німеччиною, щоб перекинути на інші напрямки транзит, який йшов через Україну
Тарас Чорновіл політичний експерт
Крім того, Росія може на шкоду собі пустити газ в обхід України, але продовжувати сплачувати за транзит.
В Україні критична ситуація через дефіцит вугілля: на ТЕС не працюють 62 енергоблоки
“А це ставить під загрозу забезпечення газом сходу України, просто катастрофічно ставить”, – додав Тарас Чорновіл, нагадавши, як легко Білорусь відмовилась від вигідного для себе контракту з продажу Україні електроенергії (згодом постачання було відновлено – ред.).
З огляду на думки експертів, можна констатувати, що внаслідок дій (та бездіяльності) президента України Володимира Зеленського та його команди, які спровокували чи не найбільшу енергетичну кризу в історії України, наша країна стала майже беззахисною перед черговою економічною агресією Росії, яка в обмін на свої “послуги” зможе вимагати від офіційного Києва згоди на значні економічні, а що важливіше – політичні поступки, при чому вони можуть стосуватись найбільш чутливих для українського суспільства питань.
Чи піде на них чинна українська влада – питання відкрите. І зовсім не риторичне.
Нагадаємо, міністр інфраструктури України 2016-2019 років Володимир Омелян заявив, що за два роки президентства Володимира Зеленського Україна опинилася на межі енергетичного колапсу. Чинна влада фактично знищила всі здобутки попередників щодо стабілізації енергетичної системи.
Між тим, як зазначають експерти “Європейського інституту”, українська енергетика стає усе більш залежною від імпорту. Так, лише протягом майбутнього опалювального сезону країні необхідно імпортувати приблизно 3,5 мільйони тонн енергетичного вугілля. При цьому скорочується активне видобування в українських копальнях.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post Енергетична криза в Україні – чи зможе Кремль взимку шантажувати Київ: про що свідчить досвід Молдови appeared first on Прямий.
Схожі новини
Подорожчання помідорів в Україні різко пішло на спад
День боротьби з сексуальним насильством над дітьми та Міжнародний день воротаря: свята та пам’ятні дати 14 квітня
Заява Маляр про демобілізацію. Це виглядає як насмішка, а чути про те, що “ви ж знали, що це безстроково” – огидно