А чи було золото? Історик відповідає на головні запитання про скіфські скарби, які повернуть Україні — інтерв’ю

У вівторок, 26 жовтня, Апеляційний суд Амстердама постановив повернути Україні скіфське золото — колекцію з 565 експонатів із кримських музеїв страховою вартістю близько 1 млн євро, яка «застрягла» у Нідерландах після окупації Криму Росією.

Упродовж семи років колекція зберігалася в амстердамському Музеї Алларда Пірсона, куди Україна передала її ще у 2014 році для проведення тематичної виставки.За історичні артефакти між Києвом та Москвою розгорнулася справжня юридична війна, крапка в якій досі не поставлена — за інформацією провідного наукового співробітника Скарбниці Національного музею історії України Юрія Полідовича, РФ уже готує кассаційну скаргу для подання до Верховного суду Нідерландів, яка може відстрочити повернення скіфського золота ще на невизначений час.

— Давайте для початку з’ясуємо, наскільки велику історичну та культурну цінність має скіфське золото? Можете розповісти про значення цих скарбів?

— Ми вже тривалий час говоримо про цю амстердамську ситуацію, і для мене найцікавіше, хто саме застосував до неї визначення «скіфське золото»? Те, що є предметом судової суперечки, — це експонати з кримських музеїв, і серед них скіфських предметів обмаль. І окрім золотих предметів, там багато виробів із кераміки, бронзи, каменя. Навіть є унікальна лакова скринька.

Проблема тут полягає не в тому, що ми боремося за скіфську спадщину, скіфське золото — ми боремося за Крим. Це кримська колекція. І мене потішило, наскільки коректно сформулювали це наші представники в Амстердамі, назвавши її «кримськими скарбами» — Crimean treasures. Тобто йдеться про зміну акцентів. Дуже важливо, що ми говоримо не про скіфські скарби, скіфське золото, а говоримо саме про культурну спадщину Криму.

До того ж чимало репортажів про «скіфське золото» супроводжуються фотографіями предметів з Ермітажу, знайденими, зокрема, десь у Сибіру — тобто тими, які взагалі не мають стосунку до Криму і цієї виставки. Це завжди викликало певний дисонанс і викривляло реальну ситуацію.

— Тоді як правильно називати цю сукупність експонатів?

— Річ у тім, що на самій виставці були присутні, здається, 19 предметів із Музею історичних коштовностей України (нині це Скарбниця Національного музею історії України). І вони якраз були представлені скіфськими та сарматськими золотими предметами як знайденими на території Криму, так і виготовленими, на думку дослідників, в античних колоніях Криму, зокрема на Боспорі, в Пантикапеї. Але оскільки вони є частиною колекції Національного музею історії України, а саме його філіалу — Музею історичних коштовностей, стосовно них не було жодних суперечок, і ці предмети повернулися одразу. Просто всі експонати, які були на виставці, одразу поділили на ті, що надійшли з кримських музеїв, і ті, що надійшли з київського. Київські одразу повернулися і благополучно весь цей час перебувають в столиці.

— Тобто вони повернулися ще 2014 року?

— Так. А от стосовно того, що таке «кримський музей», уже виникла суперечка, тому що Україна сказала: стоп, Крим — це окупована територія! Якщо ви передаєте їх до Криму, то передаєте іншій державі, і в Україну вони не потраплять. До того ж до суду позов подавала не Росія, а кримські музеї – ви ж розумієте, що Росія завжди діє дуже хитро.

Ми виступаємо від імені держави, а протилежна сторона — від імені музеїв, які висувають вимогу, щоб предмети повернулися саме до них у колекцію, і наполягають на тому, що є право музеїв як домінантне в цьому питанні. Але річ у тім, що Крим зараз не той, яким він був, коли виставка формувалася і розпочинала свою роботу. За цей час змінився юридичний і політичний статус кримських музеїв. І повернення експонатів до цих музеїв буде означати передачу їх до окупованої території, хоча це культурна спадщина України, частиною якої є Крим.

— Якщо ці 19 скарбів повернулися в Україну ще 2014 року, то про що йдеться, коли ми говоримо про експонати, які залишилися в Амстердамі? Що до них входить? Це предмети побуту, коштовності?..

— Так, наскільки я знаю, це експонати з чотирьох кримських музеїв — переважно те, що було знайдено під час розкопок за останні десятиліття: предмети з каменю, бронзи, заліза, золота, срібла, тобто найрізноманітніших матеріалів. В межах цієї виставки не ставилося завдання показати саме коштовні речі. Йшлося про те, аби показати історію Криму. Тому в Амтсердам відправляли найбільш цікаві предмети, які розповідали, зокрема, про побут давніх греків, римлян, готів, ранніх візантійців.
— Зараз багато аналітиків побоюються, що російська сторона подасть касаційну скаргу, і експонати ще впродовж якогось часу не зможуть повернутись до України. Наскільки, на вашу думку, це реальний сценарій?

 Росіяни вже готують її. Заступниця міністра культури та інформаційної політики України Катерина Чуєва в своїх коментарях зазначила, що ця касаційна скарга готується і, безумовно, буде подана. Між введенням в дію рішення Апеляційного суду має минути три місяці, і за цей час є можливість подати касаційну скаргу до Вищого суду, який або підтвердить вчорашнє рішення, або поверне справу на додатковий розгляд. Тобто насправді цей судовий процес може затягнутися ще на роки.

— Чи існує можливість того, що Україна встигне повернути ці експонати до того, як буде подана касаційна скарга?

— Ні, ніхто нічого не поверне, поки судова система Нідерландів не скаже: все, ми остаточно затверджуємо це рішення, більше немає жодних думок і інстанцій. Тоді все це повернеться до України — і то після виплати нідерландському музею коштів, витрачених на утримання цієї колекції, охорону тощо. А там вже назбиралася чималенька сума.

— Тобто касація, найімовірніше, буде?

 Так. Ви ж розумієте, що за всім цим стоїть політика. І наразі жодна зі сторін не збирається здаватися. Це війна, яка ведеться на кожній ланці фронту, зокрема і на культурному фронті боротьби за Крим. Не за історичну спадщину як таку, не за скіфів, не за їхнє золото. Це боротьба за Крим і за підтвердження світовим співтовариством того, що Крим — це Україна.

— Експонати мають передати до Національного музею історії України. Вони будуть зберігатися в Скарбниці?— Так, визначено, що у разі повернення експонатів виставки Крим — золотий острів у Чорному морі з музею Алларда Пірсона до України вони надійдуть для тимчасового зберігання і експонування до Національного музею історії України. Де саме вони будуть представлені, вирішить керівництво музею, але, безумовно, для цього будуть створені всі належні умови. Зокрема, будуть проведені, у разі необхідності, різноманітні реставраційні заходи. Колекція буде доступна для огляду на виставці, а згодом, сподіваємося на те, настане час — і всі експонати повернуться до музеїв в українському Криму.