Виробники під ударом: як антидемпінгове розслідування може зруйнувати стратегічну галузь промисловості.<br /><br /><img src=”https://businessua.com/uploads/images/2026/__proekt__5_c11d5106.jpg” border=”0″ width=”1000″ height=”523″ alt=”__proekt__5_c11d5106.jpg (61.32 Kb)” /> <p><a href=”https://delo.ua/news/ukrayinski-virobniki-metalovirobiv-zvernulisya-do-uryadu-cerez-zagrozu-zupinki-galuzi-461951/”>У березні 2026 року три провідні українські виробники металовиробів &mdash; ПрАТ &laquo;Стальканат&raquo;, (Одеса) ТОВ &laquo;Дніпрометиз ТАС&raquo; (Дніпро) та ТОВ &laquo;Тім-Метиз&raquo; (Кривий Ріг) &mdash; звернулися до Міністерства економіки України з публічним закликом не починати антидемпінгове розслідування, яке, на їхню думку, не має ані економічного, ані правового підґрунтя. У своєму зверненні підприємства наголошують: ініціатива, що формально подається як захист ринку, на практиці може завдати системної шкоди українській промисловості, внутрішньому ринку та обороноздатності країни в умовах війни.<p><a href=”https://ukurier.gov.ua/uk/news/povidomlennya-201/”>На думку виробників, мова йде не просто про чергову регуляторну процедуру. Антидемпінгове розслідування у нинішніх умовах стане&nbsp; фактором дестабілізації галузі, яка забезпечує критично важливу продукцію для армії, інфраструктури, енергетики та відновлення зруйнованих територій.<br /><h2>Суть конфлікту: хто і чому ініціював розслідування</h2><p>Як зазначається у зверненні, ініціатором розслідування виступає компанія (ArcelorMittal), що має металургійні виробничі потужності в Україні, зокрема завод у Кривому Розі. Водночас ключова частина її продукції спрямовується не на внутрішній ринок, а на експорт до країн Європейського Союзу.<p>Особливе занепокоєння українських виробників викликає цінова політика цієї компанії. За їхніми даними, що підтверджуються документально, експортні ціни&nbsp; ArcelorMittal суттєво нижчі за ті, що пропонуються українським споживачам. Фактично йдеться про ситуацію, коли внутрішній ринок України стає менш пріоритетним, а ціноутворення на ньому &mdash; жорсткішим і менш конкурентним. На думку авторів звернення, така практика прямо суперечить самій логіці антидемпінгового розслідування, яке нібито покликане захищати національного виробника.<br /><h2>Чому це небезпечно саме зараз</h2><p>Металовироби в умовах повномасштабної війни &mdash; це не просто промислова продукція. Це матеріальна основа оборони та стійкості держави. Вироби з дроту використовуються для будівництва фортифікаційних споруд, дріт &mdash; для зв&rsquo;язку та інженерних загороджень, електроди &mdash; для ремонту техніки та інфраструктури, канати &mdash; для евакуаційних і рятувальних робіт, кріплення &mdash; для швидкого монтажу тимчасових і постійних конструкцій.<p>Українські виробники безперервно постачають свою продукцію Збройним силам України, ДСНС, Укрзалізниці, енергетичним компаніям та підприємствам критичної інфраструктури. Будь-які перебої у виробництві або зменшення присутності на ринку означають не лише економічні втрати, а прямі ризики для національної безпеки.<br /><h2>Аргументи виробників: чому розслідування є безпідставним</h2><p>В своєму зверненні українські виробники метизної продукції наголошують: предметом конфлікту є не імпорт готової продукції і не &laquo;захист внутрішнього ринку&raquo; у класичному розумінні, а право підприємств самостійно обирати постачальників сировини &mdash; катанки, виходячи з економічної доцільності та технічних вимог виробництва.<p>Катанка імпортного походження, за твердженням виробників, є стабільно дешевшою та має вищі й більш передбачувані якісні характеристики, що є критично важливим для метизного виробництва. Саме можливість закуповувати таку сировину дозволяє українським підприємствам залишатися конкурентоспроможними, утримувати ціни на готову продукцію та забезпечувати безперебійні постачання для оборонного та інфраструктурного секторів.<p>Натомість ініціатор розслідування &mdash; металургійна компанія, що входить до міжнародної групи ArcelorMittal, &mdash; зацікавлений у нав&rsquo;язуванні українським виробникам власної катанки за вищими цінами. Як зазначається у зверненні, така цінова політика продиктована не ринковою логікою, а необхідністю компенсувати високі виробничі витрати та наслідки інших глибинних проблем, зокрема в енергетиці<p>Крім того, у зверненні прямо вказується на ще один ключовий мотив: захист від конкуренції метизних виробників у Європі, які також входять до складу групи ArcelorMittal, або є покупцями сировини Arcelor у ЄС. Обмеження доступу українських підприємств до якісної та дешевшої імпортної сировини штучно погіршує&nbsp; конкурентоспроможність вітчизняних виробників.<p>Таким чином, на думку авторів звернення, антидемпінгове розслідування використовується не як інструмент захисту української промисловості, а як механізм перерозподілу ринку сировини на користь одного постачальника, що прямо суперечить принципам вільної конкуренції та економічним інтересам держави в умовах війни.<br /><h2>Виробничий профіль: хто і що виробляє</h2><p>ПрАТ &laquo;Стальканат&raquo; (Одеса) спеціалізується на виробництві канатів,&nbsp; арматурних пасм, дроту та сталевої фібри.<p>ТОВ &laquo;Дніпрометиз ТАС&raquo; (Дніпро) випускає дріт, цвяхи, сітку та сталеву фібру.<p>ТОВ &laquo;Тім-Метиз&raquo; (Київ) виробляє дріт, фібру, кріплення, болти, анкерні системи та монтажні елементи.<p>Усі три підприємства мають повний виробничий цикл, сертифіковану продукцію, досвід виконання державних замовлень і підтверджену готовність до модернізації виробництва.<br /><h2>Можливі наслідки: ціна помилкового рішення</h2><p>Запровадження санкцій за результатами антидемпінгового розслідування може призвести до зупинки або скорочення виробництва, втрати робочих місць у регіонах, зменшення податкових надходжень та зростання імпортної залежності. У мирний час це було б серйозним ударом по економіці. У воєнний &mdash; це прямий удар по спроможності держави забезпечувати власну безпеку.<br /><h2>Вибір для держави</h2><p>Підприємства закликають Міністерство економіки не починати антидемпінгове розслідування як безпідставне, визнати металовироби критично важливою продукцією та забезпечити доступ всієї галузі (металургія та виробництво металовиробів) до інструментів підтримки &mdash; від компенсацій енергетичних витрат до пріоритету в державних закупівлях.<p>Це не прохання про пільги. Це вимога стратегічної відповідальності. Рішення у цій справі стане тестом для державної політики: чи здатна вона відрізнити вузькі комерційні інтереси від національних і підтримати тих, хто працює на стійкість і перемогу України.
Схожі новини
Український агроекспорт набирає обертів
Війна на Сході матиме найбільший вплив на дизель
Який зараз курс валют в банках та обмінниках України