Нардепи хочуть дозволити ведення бізнесу без ФОП

Українські парламентарі повернулися до розгляду умов законодавчого закріплення можливості вести бізнес без ФОП.<br /><br /><img src=”https://businessua.com/uploads/images/2026/9188_188695-1_large_c7d2b807.jpg” border=”0″ width=”750″ height=”667″ alt=”9188_188695-1_large_c7d2b807.jpg (78.65 Kb)” /> Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів працює над проєктом закону №8143 “Про свободу підприємницької (економічної) діяльності домогосподарств”. Документ містить положення щодо легалізації підприємницької діяльності домогосподарств без реєстрації фізичної особи.<br /><br />Головними умовами для такої діяльності:<br /><br />- річний дохід від економічної діяльності домогосподарства не повинен перевищувати суму 8 мільйонів гривень;<br /><br />- до роботи залучаються виключно члени домогосподарства;<br /><br />- обов’язково – подання річної податкової декларації домогосподарства.<br /><br />Згідно із законопроєктом, домогосподарства зможуть без реєстрації ФОП надавати широкий спектр послуг.<br /><br />У переліку вказані такі види послуг:<br /><br />- перукарські та косметологічні послуги;<br /><br />- юридичні консультації;<br /><br />- послуги домашньої прислуги;<br /><br />- догляд за хворими або немічними особами;<br /><br />- надання індивідуальних уроків (репетитора);<br /><br />- індивідуальне виховання дітей (гувернер);<br /><br />- послуги, пов’язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням;<br /><br />- ремонт взуття, одягу, побутових текстильних та трикотажних виробів, килимів та килимових виробів, шкіряних, галантерейних та дорожніх виробів, меблів, радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури, електропобутової техніки та інших побутових та офісних приладів, годинників, інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів;<br /><br />- технічне обслуговування і ремонту музичних інструментів;<br /><br />- послуги з прання та прасування білизни та інших текстильних виробів;<br /><br />- роздрібна торгівля продовольчими та непродовольчими товарами з лотків і на ринках;<br /><br />- послуги з перевезення пасажирів автомобільним транспортом;<br /><br />- послуги з перевезення вантажу;<br /><br />діяльність у сфері ресторанного господарства;<br /><br />послуги з естетичної косметології, крім тих, що підлягають ліцензуванню;<br /><br />-інші види робіт, до яких залучаються члени цього домогосподарства, крім видів діяльності, що підлягають ліцензуванню та відносяться до незалежної професійної діяльності відповідно до закону.<br /><br />Законопроєктом пропонують об’єднати бізнес та соціальну допомогу. Зокрема адресну – тим, хто потрапив у складні життєві обставини та потребує державної підтримки.<br /><br />У зв’язку з цим автори вводять поняття “соціального трансферту”, для отримання якого домогосподарство має скласти річну податкову декларацію.<br /><br />Обов’язковість декларування не стосується осіб, що отримують пенсійні виплати та стипендії, пише Судово-юридична газета.<br /><br />Критика законопроєкту – неузгодженість та юридична плутанина<br />Експерти виявили низку серйозних прогалин:<br /><br />- питання у тому, чи буде і яким чином, підлягати державній реєстрації домогосподарство, якщо вказані вище умови не будуть виконані;<br /><br />- не передбачено відповідних змін до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”;<br /><br />Окремо зазначається про корупційний ризик. Наразі положення проєкту закону дозволяє вести бізнес всім фізичним особам-членам такого домогосподарства.<br /><br />У тому числі й тим, кому її здійснення забороняється законом, зокрема Законом України “Про боротьбу з корупцією”.<br /><br />Юридична неоднозначність. Доповнення переліку загальних засад Цивільного Кодексу терміном “свобода створення домогосподарств” не дає чіткого визначення та вносить плутанину.<br /><br />”Це створює прямий конфлікт із Сімейним кодексом, де фігурує поняття “сім’я”. Досі термін “домогосподарство” використовувався в Україні виключно для статистичного перепису населення, а не як форма суб’єкта господарювання”, – пише Мінфін.