День святого Миколая: походження, історія та традиції

Українська історія та культура багаті на різноманітні на зимові свята. У цей період календарі рясніють червоними датами, які вказують на знакові дні. Серед них особливе місце посідає свято Миколая, яке з нетерпінням чекають діти.
Радянська влада багато років поспіль забороняла будь-які різдвяні символи, під забороною був і святий Миколай Чудотворець. Втім, зараз цей день глибоко вкорінений в культурі, сімейних традиціях і дитячому сприйнятті світу. Для українців це — час див.
Історія святого Миколая
Згідно з давніми переказами Миколай народився в третьому столітті нашої ери в місті Патарі на півострові Лікія. Точна дата не збереглася, однак відомо, що це був період між 270 та 286 роками.
Хлопчик народився у заможній родині вірян. Він був єдиним сином у батьків, а тому вони ростили його у дбайливій і релігійній атмосфері й навіть похрестили, що було на той час рідкістю.
Миколай вирізнявся побожністю, був щедрим, піклувався про старших та нужденних осіб. Незадовго після досягнення повноліття, його батьки померли, а він залишився сиротою. Хлопчик успадкував усе багатство і, не чекаючи прохань, роздав майно людям, які цього потребували — таємно приносив біднякам їжу, одяг, іграшки. Коли жителі міста дізналися, хто робив хороші вчинки, обрали Миколая єпископом.
За своє життя, він зробив багато добрих справ: допомагав людям, які голодували, молився за них, визволяв полонених. Ба більше існує історія про воскресіння Миколаєм трьох убитих дітей, тому нерідко на іконах його зображають з немовлятами.
Святий Миколай Чудотворець закінчив свій земний шлях у місті Міра 6 грудня орієнтовно в проміжку 345–352 років. Його мощі були урочисто поховані в одній із міських церков, де вони шанувалися та спочивали до 1087 року.
Коли почали вшановувати святого Миколая?
Вже у 6 столітті християни почали вшановувати пам’ять Миколая як святого, коли його мощі перенесли до міста Барі. В Україні ця традиція з’явилася трішки згодом: корені сягають часів Русі — вже у 882 році в Києві була церква, присвячена Миколаю Чудотворцю.
Великою повагою образ святого користувався серед моряків, зокрема й козаків. Вони вважали його своїм покровителем, тому обов’язковим атрибутом на козацьких кораблях була невеличка іконка.
Шанували Миколая Чудотворця й у Середньовічній Європі. Деякі дослідники вважають, що традиція дарувати подарунки у це свято походить з Німеччини, де батьки презентували одяг своїм дітям. Пізніше це стали робити таємно, аби малеча вірила у дива. Згодом ця традиція поширилася по світу й набрала шаленої популярності.
Утім, у 20 столітті, після приходу Радянського Союзу, влада намагалася Різдво замінити Новим Роком. Відтак під репресії потрапив і образ святого Миколая, натомість на заміну йому нав’язували Діда Мороза. Попри те, українська молодь продовжувала таємно відзначати цикл зимовий свят, у тому числі й День святого Миколая.
Чому в Україні змінилася дата святкування Дні Миколая Чудотворця?
Більшість християн у світі, зокрема й європейські країни, відзначають зимові свята за “новим” стилем. Україна приєдналася до них у 2023 році.
1 вересня Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) перейшли на новоюліанський церковний календар. Це означає, що всі календарні свята змістилися на 13 днів назад.
Тому вже третій рік поспіль українські дітлахи отримуватимуть подарунки не 19, а 6 грудня.
Традиції на День святого Миколая
Напередодні свята серед діток заведено писати листи Миколаю Чудотворцю, у яких вони вказують свої прохання та побажання. До них часто додають малюнки або розповідають про свої добрі вчинки, адже вірять, що Святий обов’язково прочитає їх і здійснить найщиріші мрії.
У ніч на 6 грудня батьки тихенько кладуть подарунки під подушку або в деяких регіонах — у черевики, наслідуючи добрі справи святого покровителя. Якщо дитина була слухняна, вона обов’язково мала б отримати бажану річ, однак, якщо протягом року вередувала — на ранок знаходила різку.
У цей день батьки, прищеплюючи малюкам любов до добрих вчинків, могли збирати подарунки сиротам, малозабезпеченим сім’ям, відвідувати лікарні, робити акції для підтримки нужденних.
Також на свято Миколая християни відвідують храм, де моляться за здоров’я рідних та просять опіки й захисту для сім’ї.
Серед іншого вважається хорошою традицією випікати святкове печиво, яке символічно називають “миколайчиками”.
Загалом День святого Миколая — це період чудес, особливо для тих, хто вірить у дива, незалежно від віку. Це свято нагадує, що добро завжди повертається, а щирість і турбота роблять наш світ теплішим.
За матеріалами Української Католицької катедри св. о. Миколая, “Суспільного“, “Еспресо“, “РБК-Україна“.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post День святого Миколая: походження, історія та традиції appeared first on Прямий.