“Свої люди” і порожні крісла: як влада взяла під контроль держкомпанії

Уряд України протягом останніх чотирьох років системно втручався у роботу незалежних наглядових рад державних компаній, що дозволяло ухвалювати важливі фінансові рішення без належного контролю та сприяло розростанню корупції.
Про це йдеться у великому розслідуванні The New York Times, яке посилається на документи та інтервʼю з понад 20 українськими й західними посадовцями.
Після початку повномасштабної війни США та країни ЄС вимагали незалежного контролю над держпідприємствами, щоб убезпечити використання мільярдів доларів допомоги. Однак, за даними NYT, адміністрація Володимира Зеленського наповнювала наглядові ради лояльними членами, залишала частину місць вакантними або змінювала статути компаній так, щоб уряд мав вирішальний вплив. Це дозволяло зберігати контроль над призначеннями керівників і блокувати роботу рад, які мали протидіяти корупції.
Одним з ключових прикладів NYT називає “Енергоатом”. Антикорупційні органи підозрюють представників найближчого оточення влади у причетності до масштабної схеми з відкатами на близько 100 млн доларів. Водночас саме уряд, як стверджує видання, затягував формування наглядової ради компанії та позбавив її реального впливу. Паралельно в “Енергоатомі” просували проєкт закупівлі двох старих російських реакторів у Болгарії на суму понад 600 млн доларів – ініціативу, яку західні партнери критикували як сумнівну та потенційно корупційну.
Схожі процеси, за даними NYT, відбувалися й в “Укренерго”. Колишній гендиректор компанії Володимир Кудрицький розповів, що ще до повномасштабної війни міністр енергетики Герман Галущенко тиснув на нього, вимагаючи призначення людей без відповідного досвіду. Наглядова рада спершу стримувала цей тиск, але після того як уряд не заповнив вакансію і досяг рівноваги голосів між іноземними та українськими членами, ситуація змінилася. Один із іноземних членів ради підтримав українську сторону, що дозволило звільнити Кудрицького. Двоє інших членів ради подали у відставку на знак протесту, назвавши звільнення політично мотивованим. Проте європейські донори не припинили фінансування компанії, щоб не створювати загроз для енергосистеми під час війни.
Журналісти описують і втручання влади у роботу Агенції оборонних закупівель, яка мала забезпечити прозору закупівлю зброї. Протягом року агентство витратило щонайменше 1 млрд доларів європейських коштів без повноцінної наглядової ради. Колишня керівниця агентства Марина Безрукова заявила NYT, що Міноборони тиснуло на неї, змушуючи погоджувати підозрілі контракти, зокрема з державним виробником, який поставив неякісні мінометні снаряди. Напередодні першого засідання наглядової ради Міноборони переписало статут агентства та забрало у ради право звільняти керівництво. Коли один іноземний член ради пішов у відставку, рада втратила кворум, і повноваження перейшли до міністерства, яке незабаром відсторонило Безрукову.
NYT зазначає, що європейські партнери роками знали про проблеми, але не хотіли конфронтації з Києвом у розпал війни. Водночас корупційні скандали підривають довіру до України, послаблюють її позиції на шляху до ЄС та НАТО і можуть поставити під загрозу отримання сотень мільярдів доларів на післявоєнну відбудову.
Раніше повідомлялось, у проєкті Державного бюджету на 2026 рік до другого читання залишаються всі нецільові витрати, закладені під корупційні схеми – про це під час брифінгу заявила народна депутатка з фракції ”Європейська Солідарність” Ніна Южаніна.
Нагадаємо, під час засідання антикорупційного комітету Верховної Ради народна депутатка “Європейської Солідарності” Вікторія Сюмар заявила, що інформація про 527 незаконних досьє, які злочинна група Міндіча збирала на журналістів, детективів НАБУ та народних депутатів, свідчить про можливе зрощення влади з організованою злочинністю.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post “Свої люди” і порожні крісла: як влада взяла під контроль держкомпанії appeared first on Прямий.