День святого Миколая: які українські традиції залишаються незмінними

В Україні День Святого Миколая залишається одним із найочікуваніших свят зимового циклу. Різні регіони зберегли десятки звичаїв, що формувалися століттями, однак головна ідея свята – доброта, щедрість і турбота про ближніх – і сьогодні об’єднує українські родини.
Про це свідчать численні етнографічні джерела та коментарі культурологів і священнослужителів.
Подарунки під подушку та листи Миколаю – улюблений ритуал дітей
Напередодні свята діти пишуть листи, у яких згадують свої добрі та не дуже вчинки і просять подарунки. Перед сном вони ховають лист під подушку, кладуть у взуття або в спеціальну шкарпетку. Вранці 6 грудня діти знаходять солодощі, іграшки чи миколайчики – традиційні медові пряники з глазурʼю. Якщо дитина поводиться нечемно, замість подарунка вона може знайти різочку – давній символ нагадування про потребу виправитися.
Церква, молитви та освячення оселі
Українці віддавна починають святкування з відвідин церкви. У ніч з 5 на 6 грудня священники проводять вечірню службу на честь Святого Миколая. Після цього господарі беруть свячену воду, кроплять дім, худобу й майно, просять у святого захисту, врожаю та добробуту.
Священники наголошують: дарування подарунків – більше народна традиція, тоді як у церквах перш за все вшановують Миколая як покровителя та чудотворця.
Регіональні звичаї: від куті до обряду першого гостя
По всій Україні сформувалися локальні святкові традиції:

Поділля: господар першим заходить на подвірʼя, годує худобу й бажає родині добробуту.

Київщина: після церкви кроплять свяченою водою дім і господарство, просять заступництва від лиха.

Харківщина: святкують три дні поспіль, варять кутю та узвар, накривають щедрий стіл – більше страв означало кращий врожай.

Галичина: прикрашені костюми, ходіння від хати до хати, вертепи та театральні постановки з Миколаєм, янголами й чортом.

У деяких районах молоді дівчата на Миколая перебирають придане, бо вірять, що сватання може прийти до Різдва.
Миколай у давніх віруваннях: покровитель дітей, моряків, врожаю та подорожніх
Святий Миколай – історичний єпископ, який жив у III-IV століттях і прославився щедрістю та допомогою нужденним. Українці здавна вважали його покровителем дітей, вдів, сиріт, мандрівників, моряків і навіть пивоварів. Моряки брали його ікону в плавання та просили захисту під час бурі.
У народних віруваннях цього дня не можна позичати гроші й відмовляти в допомозі, а також не варто виконувати хатню роботу. Треба віддати всі борги – так люди готувалися до добрих змін у новому році.
Благодійність – головний зміст сучасного свята
Сьогодні українці продовжують традицію допомоги тим, хто цього потребує. Волонтери, громадські організації та цілі міста проводять акції для дітей із прифронтових територій, сиріт та малозабезпечених родин.
У багатьох громадах щороку запалюють головну ялинку саме на День Святого Миколая, а разом із цим відкривають різдвяні ярмарки та зимові містечка.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post День святого Миколая: які українські традиції залишаються незмінними appeared first on Прямий.