Вуличні бої в Покровську: чому битва за місто стала ключовою для переговорів і політичного тиску РФ

За інформацією Генштабу ЗСУ, протягом минулої доби на фронті зафіксовано 167 бойових зіткнень, на Покровському напрямку Сили оборони спинили 52 атаки російських загарбників біля 16 населених пунктів.
Ситуація в Покровську на Донеччині дуже складна. Ворог активно штурмує північну частину Покровська. Українські військові продовжують виконувати завдання з оборони міста, стримуючи просування росіян
Варто зауважити, що інформація німецького видання Bild про повне захоплення міста російськими окупантами не відповідає дійсності.
Нагадаю, 3 грудня Юліан Рьопке у матеріалі для Bild написав, що Покровськ нібито перейшов під контроль російських військ. На думку журналіста, “взяття Покровська свідчить про неспроможність ЗСУ зупинити російський наступ, а лише можуть його уповільнювати”.
За словами речника Генерального штабу Дмитра Лихового, Сили оборони утримують північну частину Покровська вздовж лінії залізниці та продовжують локалізувати осередки російських підрозділів. Попри інтенсивність боїв, українські військові працюють над посиленням логістики в районі Покровська та сусіднього Мирнограда. Одним із ключових завдань залишається стримування ворога та недопущення формування ним нових штурмових груп.
Наразі противник намагається створити передумови для взяття під контроль логістики українських підрозділів та позбавити їх можливості проводити ротацію. Своєю чергою Сили оборони забезпечують додаткові логістичні шляхи для забезпечення підрозділів у Покровську і Мирнограді.
Окупанти змінили тактику і намагаються витискати Сили оборони з Покровська. Тривають вуличні бої, а це бої високої інтенсивності, які характеризуються великими втратами особового складу російських окупаційних військ. У зоні відповідальності УВ “Схід” щодобові втрати російських загарбників складають приблизно до  500 осіб.
За словами полковника ЗСУ Владислава Селезньова, щомісяця російська армія втрачає близько 30 тисяч осіб — з них 65% безпосередньо вбиті. Проте тиск на Донецьку область триває. Окупанти всіма силами намагаються захопити Покровськ. Не зумівши зробити цього до початку переговорів, місто почали “захоплювати” по російському ТБ.
Російський диктатор бреше про успіхи своєї армії як внутрішній, так і зовнішній аудиторії. Йому слід заспокоїти соціальну напругу всередині країни на тлі військових невдач.
Зазначу, що за чотири роки повномасштабного вторгнення Росія не змогла досягти навіть проміжних цілей своєї так званої “сво”.
Приблизно до 30% територій Донецької області перебувають під контролем Сил оборони України. А це крах насамперед ідеологічний, інформаційний, політичний так званої “спеціальної військової операції”. Це відбувається на тлі підвищення податкових ставок: ПДВ збільшили з 20 до 22%. На тлі паливного колапсу, де понад 80 суб’єктів РФ вже на собі відчули, що таке паливна криза. Це відбувається на тлі зниження фінансування соціальних, захищених бюджетом статей, це і пенсії, і освіта, і медицина.
Друга цільова аудиторія — це наші американські партнери. Російський диктатор хоче показати: якщо Україна не погодиться на виведення своїх підрозділів з території Донецької області, то окупаційна армія нібито має можливість розв’язати цю проблему воєнним шляхом. Але ми переконалися й на прикладі Куп’янська, і на прикладі Покровська, що вже минув місяць після перших заяв російського диктатора, а змін на лінії бойового зіткнення, які б свідчили про подібну заяву російського диктатора, немає.
Наразі наше завдання — якомога довше тримати Покровськ, принаймні поки триває переговорний процес, щоб не дати росіянам використати цю карту для посилення їхніх позицій. Давати прогнози складно. Утримання не тільки Покровська, але й решти підконтрольної Україні частини Донеччини залежить виключно від політичного рішення та переговорів.
У військовому плані Покровськ привабливий для росії перспективою виходу на адміністративні кордони Дніпропетровської області. Адже там далі пласка рівнина, де стримати росіян буде досить складно. Прикладом того є події в Запорізькій області.
Відповідно, з військового погляду Путін чудово розуміє, що чотири промислові міста Донеччини, які обʼєднані в агломерацію, взяти найближчі історичній перспективі практично неможливо. Втрати лише в одному Бахмуті, який у порівнянні з Костянтинівкою не велике місто, у росіян були 90 тис. особового складу. До того ж Бахмут вони штурмували 9 місяців. Тут же стоїть питання захоплення 4 промислових міст. 
Політична частина полягає в тому, що Путіну потрібно показати хоча б якісь проміжні й позитивні для країни-окупанта результати так званого “сво”.
Нагадаю, що останніми днями російський диктатор і кремлівські ЗМІ активно поширюють неправдиву інформацію про те, що лінія фронту в Україні нібито неминуче впаде.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
• Матеріали, що публікуються в розділі “ДУМКИ”, відображають думку автора публікації, який несе повну відповідальність за вірогідність інформації.
• Редакція prm.ua може не поділяти думки, викладені в авторському матеріалі.
• Власник вебсторінки в розділі “ДУМКИ” є автор публікації.
The post Вуличні бої в Покровську: чому битва за місто стала ключовою для переговорів і політичного тиску РФ appeared first on Прямий.