Росія без пального: чому удари дронів змусили Кремль “закрутити крани”

Цілеспрямовані удари безпілотників ЗСУ по об’єктах російської нафтогалузі вже мають серйозні наслідки для економіки країни-агресорки. Через значні пошкодження нафтопереробної інфраструктури Росія зіштовхнулася з дефіцитом пального й була змушена тимчасово обмежити його експорт. За оцінками експертів, відновлення обсягів переробки може затягнутися щонайменше до середини 2026 року.
Таку інформацію оприлюднило Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) у своєму щомісячному звіті.
З початку серпня українські сили здійснили понад два десятки атак на стратегічно важливі НПЗ по всій території РФ. Ці удари спрямовані на зниження економічних прибутків Кремля та ускладнення логістики постачання пального для армії РФ на фронті.
За інформацією джерел, через наслідки цих атак уже виникли проблеми з бензином у низці регіонів Росії, включаючи окупований Крим. У відповідь уряд РФ запровадив обмеження на вивезення нафтопродуктів за кордон — принаймні до кінця поточного року.
У новому прогнозі МЕА наголошується, що нафтопереробна галузь РФ ще тривалий час не повернеться до довоєнного рівня. Якщо раніше очікувалося, що ситуація стабілізується до кінця 2025 року, то нині аналітики називають більш реалістичним термін – літо 2026-го.
Поточний рівень переробки впав на приблизно 500 тисяч барелів на добу — з 5,4 до менше ніж 5 млн барелів щодня. Ці цифри можуть ще зменшитися, зважаючи на тривалість та інтенсивність ударів.
Крім того, російська влада засекретила більшість статистичних даних щодо енергетичного сектору, включаючи обсяги переробки та виробництва пального, що ускладнює незалежну аналітику. Попри офіційні заяви віцепрем’єра Олександра Новака про нібито повне покриття внутрішніх потреб, експерти повідомляють про зупинку частини заводів через пошкодження.
На тлі скорочення внутрішньої переробки Росія у вересні намагалась компенсувати втрати, збільшивши експорт сирої нафти до 5,1 млн барелів на день — максимум за останні півтора року. Проте виручка від цього зросла незначно: доходи склали лише $13,4 млрд, що стало найнижчим показником за останні три місяці.
Натомість експорт готових нафтопродуктів просів до 2,4 млн барелів на добу — це один із найгірших показників за останнє десятиліття, якщо не враховувати провал у період пандемії.
Зниження доходів від нафтогазового експорту серйозно вдарило по російському бюджету. Витрати на війну залишаються рекордними, тож уряд змушений покривати фінансові діри за рахунок внутрішніх запозичень та резервних фондів.
Експерти попереджають, що вже у 2025 році надходження від енергетичного сектору можуть сягнути мінімальних значень із часів пандемії, що створить додатковий тиск на економіку Росії в умовах затяжної війни.
Нагадаємо, у ніч на 13 жовтня в тимчасово окупованій Феодосії після атаки безпілотників загорілася нафтобаза. Полум’я та дим було видно за десятки кілометрів.
Як повідомлялося, безпілотники Служби безпеки України завдали удару по НПЗ “Башнафта-УНПЗ” у Башкортостані (РФ), розташованому приблизно за 1400 кілометрів від кордону України.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post Росія без пального: чому удари дронів змусили Кремль “закрутити крани” appeared first on Прямий.