
У час, коли війна в Україні входить у вирішальну фазу, Естонія кидає виклик глобальному статус-кво. У різкому інтерв’ю німецькому виданню BILD міністр закордонних справ Маргус Цахкна назвав підтримку Китаєм Росії “економічним парасолькою”, який дозволяє Кремлю продовжувати агресію, і попередив: якщо Пекін не припинить цю гру, Європа вважатиме це оголошенням війни. Ця заява – не просто риторика маленької балтійської країни, а сигнал про те, що Захід мусить переглянути свою стратегію перед лицем дедалі тіснішого альянсу Москви та Пекіна.
Цахкна, чиї попередження про російську загрозу звучать із 2017 року, коли він був міністром оборони, не залишає місця для компромісів. “Путін озвучив свої наміри ще в 2007 році на Мюнхенській конференції, але Європа, наївна до ганьби, проігнорувала його”, – заявив він, натякаючи на промову, де російський лідер закликав до “нового світового порядку”. Для Цахкни путін – не просто стратег, а сучасний Сталін, який “бореться за своє життя”, коли внутрішні чвари в Кремлі (зокрема, спроба заколоту 2023 року) підривають його владу. “З ним не домовитися – це ілюзія, яку ми маємо розвіяти”, – наголосив міністр, вказуючи на те, що агресія в Україні – це лише початок.
Ключовий меседж Цахкни – роль Китаю. Економічна підтримка Пекіна, від нафтових контрактів до технологій, дає Росії кисень для війни. За даними Європейського інституту зовнішньої політики, з початку 2025 року торгівля між Москвою та Пекіном зросла на 40%, перевищивши 200 мільярдів доларів. “Якщо Китай продовжує фінансувати цю бійню, це не нейтралітет – це війна проти нас”, – заявив Цахкна, закликаючи Європу до жорстких санкцій і дипломатичного тиску. Його слова резонують із тривогами НАТО, де Естонія, з її 120 тисячами російських солдатів на кордоні в 2017 році, давно виступає форпостом.
Несподівано для багатьох, Цахкна визнає, що пробудження Європи сталося не завдяки путіну, а через Дональда Трампа. “Трамп чітко говорить про Україну, і це змусило нас діяти”, – сказав він, маючи на увазі різкі заяви американського лідера після його перемоги в 2024 році. Хоча критика Трампа як “непередбачуваного” загальновідома, його тиск на союзників щодо збільшення витрат на оборону спонукав ЄС переглянути стратегію. Для Естонії, де доля України – це дзеркало її власної безпеки, це шанс зміцнити єдність із Вашингтоном.
Але чи почує Пекін? Аналітики з Chatham House попереджають: Китай, попри публічну обережність, не відмовиться від Росії, доки Захід не запропонує економічну альтернативу. Естонський підхід – жорсткий, але ризиків багато: ескалація з Китаєм може розколоти ЄС, де Німеччина та Франція вагаються через торговельні зв’язки з Пекіном. Тим часом Україна, яка втратила 50% енергетичної інфраструктури за даними Міненерго, стає ланкою, що може зламатися. Цахкна правий: доля Естонії – це доля України. Але чи вдасться Таллінну переконати Брюссель і Вашингтон діяти рішуче, перш ніж путін і Сі Цзіньпін перетворять конфлікт на глобальну гру? Час спливає.
Схожі новини
Мерц закликає Трампа повторити успіх Близького Сходу в Україні
Індексація пенсій в Україні 2026: чи стане 15,4% реальним порятунком для пенсіонерів?
Зеленський і Трамп: зустріч на тлі війни – ППО, ракети й енергетика під прицілом