КІК у 2025: розкриття іноземних компаній і ризики мільйонних штрафів

У 2025 році правила щодо контрольованих іноземних компаній (КІК) в Україні стали ще більш актуальними для бізнесу з міжнародними компаніями. Якщо ви фізична чи юридична особа, резидент України і маєте частку в такій компанії або ж контролюєте її, ви зобов’язані розкривати інформацію про неї податковим органам. Невиконання може призвести до штрафів у мільйони гривень. 

Що таке КІК і хто зобов’язаний подавати звіт?

КІК — це будь-яка юридична особа, зареєстрована за кордоном, або навіть траст чи фонд без статусу компанії, якщо нею керує резидент України. Під “керує” податківці розуміють як юридичний контроль, так і фактичний. Контролем вважається ситуація, коли український резидент може впливати на рішення в іноземній компанії. Наприклад: володіння більше ніж 50% акцій чи голосів самостійно або частка контролера складає понад 10%, але разом з іншими резидентами України 50% і більше. Фактичний контроль – це можливість управляти компанією, не маючи при цьому юридичної частки. Наприклад, зазначені розпорядником по рахунках у банківській установі або маєте повноваження підписувати угоди без додаткового погодження із власниками та без обмежень по сумі тощо. Перелік ознак не виключний, але оцінюється саме можливість впливати або приймати ключові управлінські рішення.

«Хоч через воєнний стан штрафи тимчасово призупинені з 2022 року, однак запити від податківців щодо необхідності прозвітувати продовжують надходити та обов’язок розкриття лишається, тож нехтувати ним — це гра з вогнем. Попередній аналіз фінансової звітності іноземної компанії і консультація з фахівцем збережуть Ваш бізнес від штрафів у майбутньому», — зазначає експерт компанії Flex Partners, Дарина Петренко.

Під КІК підпадають: фізичні та юридичні особи. При тому важливо розуміти, що резидентство – це оціночне поняття, проживаючи більше ніж 183 дні в іншій країні, фізична особа, громадянин України не стає автоматично нерезидентом по відношенню до України.

Процедура розкриття КІК у 2025 році

Розкриття КІК передбачає два етапи: подання повідомлення та щорічного звіту. Повідомлення потрібне, коли ви набуваєте чи втрачаєте контроль (купуєте акції, чи припиняєте управління). Його подають протягом 60 днів з моменту змін через електронний кабінет Державної податкової служби (ДПС). У формі потрібно вказати: назву КІК, країну реєстрації, дату набуття або втрати контролю, розмір частки (що перебуває в прямому або в опосередкованому володінні) та тип контролю (юридичний  чи фактичний).

Щорічний звіт про КІК — це ключовий документ, який подається разом з податковою декларацією. Він включає дані про КІК (назву, структуру власності, вашу частку), фінансову інформацію (дохід, скоригований прибуток, операції з пов’язаними особами), копію фінансової звітності КІК (якщо звітність англійською — переклад не потрібен, для інших мов — потрібен нотаріально завірений переклад), інформацію по операціях з нерезидентами певного типу.. Не зважаючи на те, що форма КІК звіту не розкриває повною мірою значну частину інформації, але фінансова звітність іноземної компанії, яка є обов’язковим додатком до КІК звіту є основним джерелом для податківців.

Важливо: обов’язок повідомляти про КІК потрібно лише у випадках набуття або втрати контролю, що відбулися починаючи з 1 січня 2022 року.

Ризики та штрафи: як уникнути мільйонних втрат

Недотримання правил КІК тягне серйозні штрафи. У 2025 році прожитковий мінімум (ПМ) складає 3028 грн. Відповідно штрафи наступні:

• Неподання повідомлення про КІК: 300 ПМ (приблизно 908 400 грн).
• Неподання звіту: 100 ПМ (приблизно 302 800 грн).
• Несвоєчасне подання: 1 ПМ за день (3028 грн), до 50 ПМ (151 400 грн).
• Недостовірна інформація: 3% від доходу КІК або 25% від скоригованого прибутку (максимум 3,028 млн грн).

Дедлайни у 2025: для юросіб — звіт за 2024 рік подається до 1 березня. Фізичні особи зобов’язані подати до 1 травня. Якщо фінансова звітність КІК готова пізніше, подайте скорочений звіт спочатку, а повний до кінця 2025 року.

Як було згадано вище, під час воєнного стану штрафи не застосовуються, якщо ви подасте все протягом 6 місяців після його закінчення. Але запити та перевірки можливі, і приховування іноземних компаній та доходів, отриманих від них призведе до додаткових нарахувань після закінчення “пільгового” періоду. Крім того усі попередні штрафи знову набудуть чинності.

Як мінімізувати ризики: поради для власників КІК

Щоб мінімізувати ризики, пов’язані з КІК, власникам іноземних компаній варто почати з ретельного аналізу своєї структури володіння. Це допоможе виявити компанії, які формально можуть бути оформлені на інших осіб, але фактично контролюються ними. У таких випадках важливо своєчасно визнати наявність контролю та виконати вимоги законодавства.

“Не менш важливо звернутися до профільних фахівців. Спеціалісти компанії Flex Partners мають великий досвід у питаннях КІК і можуть допомогти правильно оформити всю звітність”, – додає Дарина Петренко.

Також необхідно подати повідомлення про КІК у встановлений термін, навіть якщо компанія не здійснювала діяльності. Звітність про КІК слід готувати заздалегідь, з урахуванням як місцевих стандартів обліку, так і вимог українського законодавства. 

Крім того, наявність реальних бізнес-операцій і економічної присутності за кордоном значно знижує податкові ризики. Прозора і документально підтверджена діяльність є ключовим аргументом у разі перевірки з боку податкових органів.

Правила КІК у 2025 році залишаються важливим аспектом для резидентів України, які володіють чи контролюють іноземні компанії. Своєчасне розкриття — це не лише виконання вимог закону, а й спосіб уникнути великих штрафів, які можуть повернутися після закінчення воєнного стану.