День Державного прапора: маловідомі факти та рекорди синьо-жовтого стяга

Сьогодні, 23 серпня, Україна відзначає День Державного Прапора. “Прямий” зібрав добірку маловідомих фактів і рекордів про головний символ нації: як і коли з’явилося свято, де розгортали найдовші та найбільші стяги, а також як синьо-жовті кольори стали сигналом підтримки України в усьому світі.
Як відомо, День Державного Прапора запровадили указом Президента від 23 серпня 2004 року — саме тоді офіційно закріпили відзначення свята щороку 23 серпня.
Уже наступного дня після Акту проголошення незалежності (24 серпня 1991-го) синьо-жовтий прапор урочисто внесли до зали Верховної Ради, а державним стягом України він став після ухвалення постанови ВР 28 січня 1992 року.
Символіка кольорів традиційно тлумачиться як поєднання блакитного неба та золотих пшеничних ланів; офіційні пропорції прапора — 2:3.
Рекорди українського прапора
Найдовший стяг: 2,7 кілометра Хрещатиком
24 серпня 2018 року в центрі Києва розгорнули найдовший український прапор — 2 700 метрів. Акцію фіксували як національний рекорд.

“Квітковий” прапор — рекорд Гіннеса
До Дня прапора 2016-го у столиці виклали “прапор-килим” із живих квітів площею 13 057 м² — світовий рекорд, підтверджений Guinness World Records (наступного дня його також занесли до Національного реєстру рекордів).

Найбільше підняте полотнище й рекордний флагшток (2018)
У Дніпрі 23 серпня 2018 року встановили одразу два нацрекорди: найбільше полотнище державного прапора, підняте на щоглі, та найвищий тоді флагшток — 72 метри.

Найвищий флагшток країни — у Києві (2020)
До Дня прапора 2020 року в Києві відкрили 90-метровий флагшток з великим державним прапором на території Національного музею історії України у Другій світовій війні.

Рекорд на воді
У 2023-му в Сумах встановили національний рекорд — найдовший державний прапор на воді (156 метрів), який розгорнули на Пслі.

 
Синьо-жовті кольори як глобальний символ
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022-му десятки країн підсвітили знакові споруди в синьо-жовті кольори — від Європи до Австралії.
Ейфелева вежа в Парижі світилася кольорами українського прапора як знак солідарності з українцями.

Сіднейська опера підсвітила “вітрила” у синьо-жовте — жести підтримки повторили також інші австралійські інституції.

У Берліні Бранденбурзькі ворота неодноразово ілюмінували синім і жовтим на підтримку України.

Варто додати, що перші офіційні церемонії вшанування синьо-жовтого в столиці почалися ще задовго до 2004-го: Київ на рівні міста відзначав День прапора в липні, а загальнонаціональне свято закріпили саме за 23 серпня.
Також, в українській традиції інтерпретації символіки існують й альтернативні тлумачення, але саме “небо і пшениця” стало найпоширенішим і закріпилося в публічному просторі.
Таким чином, День Державного Прапора — це не лише про пошану до символу. Це про рекорди, ініціативи громад і тисячі історій — від квіткового “прапора-килимка” і 2,7-кілометрового стяга Хрещатиком до синьо-жовтих вогнів на головних світових пам’ятках. Усе це показує: символи важливі не лише як традиція, а і як жива енергія спільноти — в Україні та далеко за її межами.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
 
The post День Державного прапора: маловідомі факти та рекорди синьо-жовтого стяга appeared first on Прямий.