Війна суттєво змінила підхід українців до вибору нерухомості. За словами президентки Спілки фахівців з нерухомого майна України Лариси Ставиноги, пріоритетами стали безпека, мобільність і незалежність від комунікацій.
Покупці дедалі частіше віддають перевагу невеликим приватним будинкам у передмісті — особливо поблизу Києва, Львова, Дніпра та Харкова. Найчастіше йдеться про компактне житло до 80 м² з уже встановленими генераторами, сонячними панелями або пічним опаленням. Це дозволяє власникам залишатися автономними під час відключень світла, газу чи води.
Попит на квартири у висотках навпаки знижується. Зі слів Ставиноги, чим вищий поверх, тим важче продати житло — люди не хочуть ризикувати, залишаючись без ліфта. Найбільш затребувані зараз квартири на нижніх поверхах, бажано з джерелами альтернативної енергії або газовою плитою.
Також фіксується зниження середнього бюджету покупців: якщо до війни активно купували житло вартістю $150–200 тис., то зараз угоди укладаються здебільшого в межах $30–70 тис. Це переважно люди, які втратили житло через війну або змушені були виїхати з небезпечних регіонів.
Крім того, українці дедалі рідше погоджуються на квартири під ремонт — більшість шукає житло у стані, придатному до заселення. Також зростає тенденція до продажу “зайвих” квартир, адже частина людей хоче зберігати мобільність та мати фінансовий резерв на випадок нових змін у ситуації безпеки.
Схожі новини
Польща блокує ключовий торговий шлях між Китаєм та ЄС: кордон із Білоруссю залишається закритим на тлі завершення російсько-білоруських навчань
Держава скоротила фінансування аспірантури
Бронювання працівників у 2026-му стане дорожчим