24 травня – Всесвітній день шизофренії: як впливає війна на психіку українців

Щорічно 24 травня відзначається Всесвітній день шизофренії. Це психічне захворювання, яке характеризується відчуттям відриву від реальності, наявністю галюцинацій. Кінематограф нав’язує суспільству негативний та агресивний образ шизофреніка, який шаленіє під час галюцинацій. Насправді ж більшість хворих поринає у власні думки та не становить загрози для інших.
Метою Дня шизофренії є привернення уваги людства до цього захворювання; підвищення поінформованості стосовно людей, хворих на шизофренію; залучення до підтримки й допомоги; боротьба з міфами, які оточують цю хворобу. Близько 1% населення планети страждає на шизофренію. Хвороба передається від батька чи матері дитині з ймовірністю 10%.
Шизофренія – один із найпоширеніших діагнозів, які у сварках і конфліктах ми звикли “ставити” одне одному, тож не дивно, що назва цієї хвороби звучить як образа. Цей психічний розлад обріс не тільки потворною стигмою, а й безліччю міфів, заснованих на страху й незнанні.
Точна причина шизофренії досі невідома, однак відомо, що недуга ця – як рак і діабет – реальна хвороба з біологічними основами. Вона може бути у будь-якої людини і діагностується в усьому світі й у всіх рас та культур. Варто враховувати, що дебют шизофренії найчастіше буває в юнацькому віці, в 17-20 років. Рідше трапляється після 40. У людини можуть бути галюцинації й марення.
При цьому психічному захворюванні людина не відрізняє реальність від уявного світу, втрачає зв’язок з оточенням. У популярних книжках і фільмах часто зображують людей, що страждають на шизофренію й інші психічні розлади, небезпечними і жорстокими. Однак це не завжди так.
Термін “соціально небезпечна хвороба” свідчить про те, що ці люди небезпечні для себе самих. Серед причин смерті у хворих на шизофренію на першому місці – суїцид. Але за відповідного лікування ті, хто страждає на цю недугу, не тільки не небезпечні для суспільства і себе, а й можуть жити довго і щасливо.
Вважається, що недужими на шизофренію були художник Вінсент Ван Гог, філософ Фрідріх Ніцше, фізик Ісаак Ньютон, нобелівський лауреат із математики Джон Неш.

Фото: Укрінформ

Психічне здоров’я в умовах війни
Війна спричиняє страшні наслідки для здоров’я і добробуту населення. За оцінками ВООЗ, суспільства, які пережили війну, страждають тягарем психічних розладів: у кожного п’ятого (22%) фіксується той чи інший ступінь депресії, тривоги, посттравматичний стресовий розлад, біполярний розлад або шизофренія.
Отже, п’ята частина населення виявляється особливо вразливою і потребує якщо не прямої психіатричної допомоги, то принаймні, можливості отримати кваліфіковану допомогу психолога
Оціночна поширеність психічних розладів серед постраждалого від війни населення в будь-який конкретний момент часу (точкова поширеність) становить 13% для легких форм депресії, тривоги і посттравматичного стресового розладу та 4% для помірних форм цих розладів.
Розрахункова поширеність тяжких розладів (тобто шизофренії, біполярного розладу, важкої депресії, сильної тривоги та важкого посттравматичного стресового розладу) становить 5%. Кожна 11-та людина (9%), яка живе в оточенні, яке зазнавало впливу війни протягом останніх 10 років, матиме помірний або важкий психічний розлад.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) зазначає, що майже 10 мільйонів українців в умовах війни можуть страждати від психічних розладів, таких як депресія або тривога, з яких майже 4 мільйони можуть мати помірні або важкі випадки.
Особливість впливу війни на психічне здоров’я людей – у тому, що депресія і тривога, набуті внаслідок травматичного досвіду, мають тенденцію до загострення з плином часу. Тому психічні травми українців, спричинені війною, поглиблюватимуться і надалі.

ілюстрація з відкритих джерел

Міфи і реальність
Міф: Шизофренія може бути пов’язана з розладом множинної особистості.
Правда: Хоча термін “шизофренія” можна перекласти, як “розщеплення”, воно стосується не самої особистості, а когнітивного функціонування, тому шизофренія та розщеплення особистості – це різні розлади.
Міф: Психотерапевти ставлять діагноз шизофренія усім, хто має галюцинації або марення.
Правда: Ні, наявність галюцинацій ще не означає наявність шизофренії. Це дійсно поширені симптоми, але далеко не єдині. Більше того, не у всіх пацієнтів, що мають шизофренію, вони проявляються.
Міф: Шизофренія – це хвороба на все життя.
Правда: Шизофренія успішно лікується, хоча процес лікування досить довгий. Можливо, не всі випадки вдається вилікувати, але результати досліджень по всьому світу дозволяють робити сприятливі прогнози.
Міф: Люди, що страждають на шизофренію відрізняються жорстокістю.
Правда: Це надмірне узагальнення. Не треба вважати, що всі люди з шизофренією небезпечні. Так, у деяких пацієнтів трапляються епізоди з застосуванням насильства, однак робити такі узагальнення несправедливо.
Міф: Шизофренія – це спадкова хвороба.
Правда: Не завжди. Те, що член вашої родини страждає на шизофренію, ще не означає, що вона проявиться і вас. На її появу вливають і інші фактори, такі як навколишнє середовище, хімія мозку, зловживання наркотиками, тощо. Навіть якщо ваш близнюк захворів на шизофренію, шанси, ще це ж захворювання проявиться у вас становлять лише 50%.

Як виявити психічний розлад на ранніх стадіях?
Шизофренія зазвичай починається у період, коли люди вступають в активну фазу свого життя, в якій можуть бути найпродуктивніші та зростати, – у 16-30 років.
Станом на сьогодні єдиної причини шизофренії виявити не змогли. Водночас відомо, що в групі ризику знаходяться ті, хто має спадкову схильність. Факторами ризику також є травма головного мозку, надмірний стрес, а також чоловіча стать, безробіття, депресія в анамнезі, зловживання психоактивними речовинами, зокрема, канабісом.
Для раннього виявлення початкових симптомів психозу важливо звернути увагу на такі ознаки:
– Соціальна ізоляція (зниження інтересу, ініціативи, зменшення товариськості внаслідок пасивності, апатії, втрати енергії, порушення вольового контролю);
– Зниження вираженості емоцій, емоційна відчуженість;
– Порушення мислення (може мати різні прояви, зокрема, відсутність логіки у розмові);
– Підозріливість, страх переслідування.
– Початкова стадія шизофренії передує психозу і впродовж неї виникають загальні симптоми: такі як тривога, депресія, незначні психотичні симптоми, а саме відчуття зміни власної особистості або навколишнього середовища, відчуття переслідування або стеження, короткотривалі ілюзії чи галюцинації.
Відмова від соціальних контактів та зниження трудової та функціональної продуктивності можуть бути першими ознаками виникнення шизофренії, особливо у людей із наявністю випадків шизофренії в сім’ї.
Необхідно почати лікування ще до початку першого епізоду психозу, яке передбачатиме прийом медичних засобів та психотерапію.

Лікування шизофренії
Ефективне лікування шизофренії можливе за умови постійного спостереження у психіатра і регулярного прийому антипсихотичних препаратів. У періоди ремісії показана підтримуюча психотерапія і соціальна реабілітація; хороший ефект дає трудотерапія та участь у групах підтримки.
Дебют шизофренії найчастіше припадає на пізній підлітковий і молодий вік (від 15 до 25-30 років); лікування шизофренії у дорослих передбачає регулярне приймання антипсихотиків, які підбирають індивідуально.
Дитячий організм чутливіший до нейротропних речовин, тому медикаменти для лікування шизофренії у дітей повинен підбирати дитячий психіатр. Для запобігання затримки інтелектуального та психосоціального розвитку важливо якомога раніше почати реабілітацію; показана індивідуальна та сімейна психотерапія.
Перебіг шизофренії у жінок сприятливіший, ніж у чоловіків; захворювання проявляється в більш зрілому віці, симптоми згладжені й обмежуються порушеннями настрою. Захворювання повільно прогресує і не призводить до деградації особистості; здебільшого лікування шизофренії у жінок проводять амбулаторно.
Чоловіки більш сприйнятливі до шизофренії: захворювання маніфестує раніше, ніж у жінок, за відсутності лікування швидко наростає психотична симптоматика і соціальна дезадаптація. За такого діагнозу, як шизофренія у чоловіків, лікування частіше вимагає госпіталізації; при цьому переконати хворого в необхідності лікуватися непросто.
За матеріалами ВООЗ, Центру громадського здоров’я МОЗ, видань “Український інтерес“, “Голос України“, а також інформації з відкритих джерел.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post 24 травня – Всесвітній день шизофренії: як впливає війна на психіку українців appeared first on Прямий.