Львів, якого ви не знали: Макс Бєлінскі відкриває душу міста у проєкті “Невідомі зірки” від бренду Львів Княжий

Львів — місто, яке століттями надихає митців своєю історією, архітектурою та особливою атмосферою. Але чи бачили ви його очима сучасного художника, який поєднує історичний дух княжого міста із сучасним темпом сьогоденням? У рамках проєкту “Невідомі зірки”, який презентує горілчаний бренд “Львів Княжий“, ми познайомимо вас із львівським художником Максом Бєлінскі — митцем, чиї роботи відкривають нову грань цього міста.

Спеціаліст з комунікацій бренду “Львів Княжий” Маргарита Лавірко поділилася, як виникла ідея проєкту “Невідомі зірки”: “Сьогодні в Україні такі часи, коли кожна наша дія має бути спрямована на підтримку громадян і країни. Ми усвідомлюємо, що митці — художники, скульптори, музиканти — переживають не найкращі часи, в той час, як їхня творчість є душею нації. Саме тому ми вирішили направити комунікації бренду “Львів Княжий” на підтримку цих талановитих людей. Проєкт “Невідомі зірки” створений, щоб відкривати нові імена в українській культурі, інтегруючи сучасне мистецтво, дизайн і креативні колаборації. Ми разом із митцями створюємо контент, що має допомогти їм здобути визнання, а нашій аудиторії — відкрити нові імена, які надихають і дарують надію. Для нас це не просто проєкт, а можливість зробити внесок у майбутнє саме української культури”.

Макс Бєлінскі — один із таких митців. Його роботи — це подорож у глибину львівської душі, де старовинні вулички оживають у сучасному стилі. Ми зустрілися з Максом у його майстерні у Львові, де серед запаху фарб і розкиданих пензлів він розповів про свій творчий шлях, натхнення княжим Львовом і участь у проєкті “Невідомі зірки”.

— Максе, розкажіть, як усе почалося? Що привело вас до мистецтва, і коли ви зрозуміли, що хочете стати художником?

Макс посміхається, перебираючи пензлі на столі: “Мій шлях у мистецтві почався з маленької випадковості — у 13 років я знайшов удома коробку гуашевих фарб. Здавалося б, нічого особливого, але саме тоді я відчув: це те, що мені справді потрібно. Я пам’ятаю, як малював перші картини — якісь дитячі, наївні, але в них уже було щось моє, щось справжнє. Малювання стало першою справою, де я відчув внутрішню природність і справжню радість. З роками я зрозумів, що не хочу нікого вчити або змінювати своїм мистецтвом. Моє завдання — слухати себе. Малювати світ таким, яким він залишається у моїй пам’яті, зі своїми відчуттями, настроями, фарбами. Мені не цікава фотографічна точність — мені важливо передати атмосферу того, як я бачу і відчуваю цей світ у собі. Я не намагаюся когось вразити чи щось довести. Для мене мистецтво — це про чесність із самим собою”.

— Ви народилися у Львові, і це місто явно займає особливе місце у вашій творчості. Як саме Львів вплинув на вас як на художника? Чи є у ваших роботах деталі, які відображають львівську душу?

Він замислюється, дивлячись у вікно, за яким видніються старовинні дахи міста. “Львів — це, без перебільшення, один із найбільших факторів мого натхнення, і здається, саме Львів навчив мене відчувати. Я часто думаю: чи це саме дух Львова навчив мене любити, страждати і відчувати світ по-особливому? Чи, можливо, моя здатність тонко відчувати дала мені змогу побачити Львів під іншим, нетривіальним кутом? Я не можу цього точно сказати, але я просто живу у Львові і плавно розчиняюсь у ньому, як фарба у воді. Для мене це місто — як океан: я в ньому плаваю, дихаю ним, живлюся його атмосферою. Я його обожнюю, але водночас розумію, що Львів — це також сила, яка може мене і проковтнути. У моїх роботах завжди присутній цей особливий львівський ритм: суміш краси і суму, старовини й вічного руху. Навіть коли я малюю не Львів напряму, його дух залишається у моїх фарбах. Це може бути тінь від старої бруківки, або відчуття холодного вітру, який гуляє вузькими вуличками. Львів завжди зі мною”.

— Ваше мистецтво часто називають поєднанням сучасності та історичного колориту. Що вас надихає в історії княжого Львова, і як ви переносите цю атмосферу на полотно? А чи є у вас улюблена робота, яка найкраще передає дух Львова?

“Львів княжої доби для мене — це не просто сторінки підручників. Це жива тканина міста, яка досі бринить у бруківці, у вежах, у запахах старих підворіть. Я часто думаю про той час, коли Львів був частиною могутньої Галицько-Волинської держави, коли перші храми і укріплення формували місто навколо ідеї сили та віри. Мене надихають ці епохи, де поруч із войовничістю жила глибока внутрішня культура. Малюючи, я не прагну буквальної реконструкції того Львова. Я хочу передати настрій: ту вагу каменю, ту поважну тишу, яку могли чути князі, ту легку тривогу від вітру в вузьких провулках. Я хочу, щоб мої полотна зберігали ту саму гідність і тишу, яку, мабуть, відчували наші предки, стоячи на Високому Замку і дивлячись на безкрайні ліси довкола”.

Він робить паузу і показує на полотно, що висить на стіні. “Моя улюблена робота, яка найкраще передає дух Львова, — це нічний Львів на площі Ринок, один із чотирьох її кутів. Коли я вирішив намалювати серію цих полотен, я знав одне: я не хочу просто відтворити те, що бачить об’єктивна камера. Я хотів передати те, як я сам бачу Львів, коли закриваю очі. Тому я повністю змоделював освітлення на своїй картині: кожен відблиск, кожну тінь, кожен теплий промінь лампи. Реальне місто так не світиться — але для мене Львів уночі саме такий: тихий, глибокий, сповнений шепотів часу. Ця робота для мене особлива, бо вона не стільки про архітектуру, скільки про стан душі. Про те, як одне місто може стати цілим внутрішнім світом. Я пам’ятаю, як працював над цією картиною пізно вночі, у повній тиші, і мені здавалося, що я чую, як дихає місто за вікном”.

— Ви співпрацюєте з великим горілчаним брендом “Львів Княжий” у рамках кампанії “Невідомі зірки”. Як виникла ідея цієї колаборації, і що вона для вас означає?

“Ідея колаборації з “Львів Княжий” з’явилася досить органічно — ми поділяємо любов до історії та культури Львова. Для мене ця співпраця — можливість показати ширшій аудиторії, як княжий Львів може оживати у сучасному мистецтві. Це не просто проєкт, а діалог між минулим і сьогоденням, між містом і тими, хто його відчуває. “Львів Княжий” дав мені шанс поділитися своїм баченням, і я вдячний за цю підтримку. Я відчуваю, що завдяки цій колаборації мої роботи побачили люди, які, можливо, ніколи б не дізналися про мене. Це дуже цінно”.

— Де ви зазвичай шукаєте натхнення? Чи є у Львові особливі місця, які заряджають вас енергією для творчості?

“Моє натхнення зазвичай народжується не у великих туристичних місцях, а в маленьких вуличках, що ведуть від площі Ринок”, — розповідає Макс, задумливо дивлячись на свої картини. “Я люблю блукати вузькими провулками Замарстинівської, підніматися схилами довкола Високого Замку — тими стежками, де колись зароджувався Львів. Саме там, у старих каменях, у тиші ранкових вулиць, я знаходжу той Львів, який для мене справжній. Тут легко уявити, як колись перші мешканці міста будували свої домівки, як по бруківці стукали підкови коней, як пахли свіжі випечені хліби. Для мене ці місця — не просто точки на карті. Це місця, де Львів ще шепоче тобі напряму, без перекладачів і без декорацій. Іноді я просто сідаю там із блокнотом і роблю швидкі замальовки, щоб зберегти відчуття”.

— Як ви бачите розвиток сучасного мистецтва в Україні? Чи є у вас мрія, пов’язана з вашою творчістю, наприклад, виставка за кордоном чи створення масштабного проєкту?

“Я завжди сприймав мистецтво як дуже інтимну річ. Для мене творчість — це не шлях до гучних виставок або публічних проєктів. Я малюю не для галерей і не для натовпу. Я малюю тому, що інакше не можу. Щодо розвитку сучасного мистецтва в Україні — я бачу, що воно зараз дуже різне: десь експериментальне і сміливе, десь глибоке і камерне. І це прекрасно. Культура, як і людина, має рости у всіх напрямках одночасно. Якщо говорити про мрії — то моя мрія проста: мати можливість далі малювати чесно, слухаючи себе, і знаходити тих, хто в цих роботах пізнає себе. А якщо мої полотна колись подолають відстані й заговорять до людей в інших країнах — це буде радше приємним бонусом, а не метою”.

— Що для вас означає підтримка молодих талантів у сучасній культурі? Як такі ініціативи, як “Невідомі зірки”, допомагають митцям?

“Підтримка молодих талантів — це не просто допомога окремим людям. Це, перш за все, вклад у майбутнє нашої культури”, — говорить Макс із теплотою в голосі. “У сучасному світі, де дуже багато інформаційного шуму, де маркетинг часто голосніше за талант, справжнім митцям буває важко прорватися й бути почутими. Ініціативи на кшталт “Невідомі зірки” дають важливе — шанс. Шанс бути поміченим, шанс розповісти свою історію. А ще вони дають відчуття, що ти не самотній, що комусь не байдуже до того, що ти створюєш. Іноді саме такий шанс і стає тим самим першим кроком, який змінює все життя. Я сам відчув це на собі, і це дуже мотивує рухатися далі”.

— І наостанок, що б ви порадили молодим художникам, які тільки починають свій шлях і шукають свій стиль?

“Я б порадив молодим художникам бути готовими до того, що шлях буде непростим — і фінансово, і емоційно. Успіх, визнання, стабільність — це не те, що обов’язково прийде швидко, або взагалі прийде. Тому в людині має бути щире, глибоке відчуття: я буду творити, навіть якщо моя творчість ніколи не принесе мені користі. Тільки так мистецтво залишається живим — коли ти малюєш не для нагород, не для лайків і не для чеків, а тому, що без цього ти не можеш дихати. Все інше — другорядне. Слухайте себе, будьте чесними у своїй творчості, і тоді ви знайдете тих, хто зрозуміє і відчує ваші роботи”.

Долучайтеся до проєкту “Невідомі зірки”!

Історія Макса Бєлінскі — лише одна з багатьох, які ми хочемо розповісти у рамках проєкту “Невідомі зірки”. Підтримайте увагою митця у Facebook або Instagram. Не пропустіть культурні події, подарунки від бренду та нові історії про митців, які змінюють сучасну Україну у соціальних мережах бренду “Львів Княжий”: Facebook або Instagram. Станьте частиною цієї подорожі разом із нами!