Що чекає на долар через дії Трампа

Різка економічна політика, яку проводить президент США Дональд Трамп, не вплине на позиції долара як провідної валюти в глобальній торгівлі, міжнародних платежах і резервах. Адже попередні етапи торгових воєн, як правило, призводили до зміцнення долара та “просідання” валют країн, проти яких США впроваджували мита. Про це повідомив голова комітету ВР з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев (“Слуга народу”), передає “Укрінформ”. Він зазначив: такі ж процеси відбувалися і під час першого президентства Трампа.При цьому нардеп наголосив: наразі реальної альтернативи долару як провідній валюті у глобальній торгівлі немає. Що також не дає підстав говорити про загрозу статусу американської валюти.”Звісно є євро, друга після долара резервна валюта, але його частка в міжнародних резервах утричі менша (20% у євро та майже 60% – у долара), так само вона помітно менша за рештою напрямів використання у глобальній економіці. Використання інших валют ще більш обмежене” – пояснив Гетманцев.Загалом же, зазначив він, Трамп “хоче змінити глобальні правила гри” в економічній площині. Річ у тім, що сьогоднішній її стан є результатом тривалого посилення глобалізації та вільної торгівлі, що дозволяло:країнам, що розвиваються, демонструвати “наздоганяючі темпи економічного розвитку”;підживлювати зростання світової економіки.І хоча, наголошується, це допомогло “за 50 років значно знизити бідність у всьому світі”, для самих США її результати виявилися неоднозначними. Адже:З одного боку, країна отримала зиск від реалізації такої політики.З іншого, в Штатах сформувалися значні торгові дефіцити у відносинах з основними партнерами.Крім того, зазначив Гетманцев, ця політика призвела до становлення Китаю як глобальної суперсили. Яка:За номінальним ВВП є другий у світі;За паритетом купівельної спроможності – першою.Саме це, резюмується, змусило Трампа намагатися змінити баланси у глобальній торгівлі ще під час першого терміну. “Такі ж, але вже більш глибинні спроби відбуваються зараз, що віддзеркалюється у протекціоністській політиці США із захисту внутрішнього ринку (введення захисних мит проти сусідів – Мексики, Канади, – а також власне Китаю, погрози мит країнам ЄС, Індії, Бразилії), оголошеному курсі на зменшення залежності від критичної сировини, нарощуванні видобування енергоресурсів, агресивному залученні ШІ, підтримці розвитку галузей обробної промисловості та інновацій”, – констатував Гетманцев.