В Україні вкотре підвищили облікову ставку

Інфляція зростатиме в найближчі місяці через вплив гірших торішніх урожаїв та збільшення виробничих витрат підприємств. Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 15,5% річних.Як повідомив голова НБУ Андрій Пишний під час брифінгу, ці рішення спрямовуються на підтримання привабливості заощаджень у гривні, збереження стійкості валютного ринку та контрольованості інфляційних очікувань, що дасть змогу повернути інфляцію на траєкторію стійкого сповільнення до цілі 5%. Він зазначив, що інфляція на початку року очікувано продовжила зростати. Так, у січні інфляція пришвидшилася до 12,9% у річному вимірі і, за оцінками НБУ, у лютому вона надалі зростала. “Пришвидшення споживчої інфляції зумовлювалося передусім дією тимчасових чинників. Такі тенденції були очікуваними та загалом відповідали прогнозу НБУ. Водночас посилювався вплив фундаментальних інфляційних чинників через подальше відображення в цінах підвищених витрат підприємств на енергоресурси та оплату праці, а також збереження досить жвавого споживчого попиту”, – сказав Пишний.За його словами, інфляція зростатиме в найближчі місяці через подальший вплив гірших торішніх урожаїв та збільшення виробничих витрат підприємств. Водночас застосовані заходи НБУ з посилення монетарної політики обмежуватимуть фундаментальний ціновий тиск, а надходження нових урожаїв улітку загальмує зростання цін на продовольчі товари.”Завдяки заходам НБУ та поступовому вичерпанню впливу тимчасових рушіїв інфляції вона має повернутися на траєкторію сповільнення в другому півріччі та знизитися до однознакового рівня наприкінці року. На горизонті політики інфляція знизиться до цілі 5%”, – наголосив голова Нацбанку. Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку Пишний назвав перебіг повномасштабної війни. За його словами, геополітична невизначеність збільшилася, і це посилює ризики, спричинені російською агресією, зокрема такі:виникнення додаткових бюджетних потреб передусім для підтримання обороноздатності; подальше пошкодження інфраструктури передусім енергетичної, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни з боку собівартості виробництва продукції;поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці. Однак, за словами голови НБУ, можуть реалізовуватися і позитивні сценарії. “Вони пов’язані передусім із посиленням фінансової підтримки партнерів (зокрема за рахунок використання основної суми знерухомлених російських активів) та зусиль міжнародної спільноти із забезпечення справедливого й тривалого миру для України. Можливим є подальше пришвидшення євроінтеграційних процесів та відбудови інфраструктури, у тому числі енергетичної”, – зауважив Андрій Пишний.