Тонка справа або Історія завдовжки три століття: у світі відзначають День презерватива

13 лютого, напередодні Дня святого Валентина, у світі відзначають Міжнародний день презерватива. Це свято було засновано у 2009 році організацією AIDS Healthcare Foundation. Його мета – популяризувати використання презервативів як засобу для запобігання небажаної вагітності та інфекцій, що передаються статевим шляхом.
Важкі часи завжди призводять до зростання захворюваності на соціально значущі інфекції. В умовах кризових ситуацій, війн і постійного переміщення значної кількості громадян країною та світом існує вірогідність збільшення випадків захворюваності. Тому важливо, попри всі складності нашого сьогодення, дбати про власний захист.
Поширена думка, що під час війн є набагато важливіші питання за такі дрібниці, як презерватив. Та такий підхід лише збільшує небезпеку.
Історія виникнення
Цей виріб переживав періоди злетів і падіння, пропаганди та забуття. Аж поки не з’явилося страшне слово “СНІД”, яке довело важливість використання презервативів.
Серед істориків нема єдиної думки з приводу того, чи використовували кондоми в античності. За деякими даними, презервативами користувалися ще e Древньому Єгипті і Стародавньому Римі.

фото з відкритих джерел

Найдавнішим свідченням про існування презерватива є його зображення у французькій печері, зроблене 12-15 тисяч років тому. Контрацептиви перестали застосовувати після падіння Римської імперії у V ст. Чинником, який зупинив розвиток контрацепції, було поширення християнства, що оголосило будь-які контрацептивні методи гріхом.
Наприкінці XV ст. почалися епідемії сифілісу, і саме для захисту від нього італійський лікар Габріель Фалопій рекомендує застосування замоченого у спеціальному хімічному розчині та висушеного льняного чохла. Презервативи набули широкого розповсюдження, але і зазнавали чималої критики як аморальна практика. Утім продаж цих засобів швидко зростав. Виготовляли їх із льону, шкіри, оброблених сіркою чи каустичною содою кишок або сечового міхура тварин.
До кінця XVIII ст. застосування презервативів обмежувалося непоінформованістю населення про венеричні захворювання, а головне – їхньою високою ціною. Для типової повії ціна одного презерватива дорівнювала її заробітку за кілька місяців.

фото з відкритих джерел

А вже на початку XIX ст. контрацепцію вперше стали пропагувати більш широко. Перший гумовий презерватив з’явився 1855 р. Головною перевагою гумових виробів була можливість багаторазового використання, що робило їх економічнішими.
Друга половина XIX ст. ознаменувалася боротьбою проти кондомів законодавчими методами. Незважаючи на критику і законодавчі заборони, наприкінці XIX ст. презервативи залишалися найпопулярнішим засобом контролю народжуваності у Західному світі.

фото з відкритих джерел

У 1920 р. було винайдено латекс, і кондоми почали виробляти вже з нього. Вони були тонші та міцніші, ніж старі гумові презервативи, могли зберігатися п’ять років, а не три місяці, потребували менших затрат на виробництво, яке стало пожежобезпечним.

фото: facebook AHF Ukraine

Спростування популярних міфів
Кохання є однією з найбільших потреб людини та, без сумніву, однією з рушійних сил людства в цілому. На жаль, значне нашарування міфів та хибних уявлень щодо презервативів у суспільстві часто стають перепоною для їхнього використання та причинами, чому люди наражають себе на небезпеку.
Напередодні Дня закоханих AIDS Healthcare Foundation нагадує, що кохання має бути безпечним та приносити радість.

фото: facebook AHF Ukraine

Міф 1. Не на часі. Поширена думка, що під час війн є набагато важливіші питання за такі дрібниці, як презерватив. Та такий підхід лише збільшує небезпеку. На жаль, інфекції нікуди не зникають, а зневажливе ставлення сприяє швидкому поширенню інфекцій. Відповідальне ставлення до власного здоров’я стає ще актуальнішим. Наприклад, зараз набагато більше людей стають донорами крові, а для цього важливо не мати інфекцій. Тому можна стверджувати, що причин бути уважними до презервативів стає навіть більше.
Міф 2. Це не потрібно здоровим. Ще одне упередження пов’язане з тим, що презервативи не потрібні тим, хто немає проблем зі здоров’ям. Це не так. По-перше, багато хвороб, і ВІЛ серед них, можуть доволі тривалий час не мати симптомів. В Україні майже 50 тисяч людей не знають, що є носіями ВІЛ. Та навіть якщо ви на 100% впевнені в собі, то не варто зайвий раз ризикувати, адже понад 66% передачі ВІЛ в Україні відбувається саме через незахищені сексуальні контакти.

фото: facebook AHF Ukraine

Міф 3. Про це мають дбати лише чоловіки. Ризики існують незалежно від статі. Соціальні упередження щодо того, що про презерватив мають подбати виключно чоловіки, збільшують ризик того, що секс буде незахищеним. Також слід згадати, що крім поширених чоловічих презервативів, існують і жіночі. Знайти їх поки що складніше, але теж можливо. Але й звичайні чоловічі презервативи при правильному використанні гарантують захист від ВІЛ та значно знижують ризик інших інфекцій, що передаються статевим шляхом.
Міф 4. Все одно не допоможе. Деякі вважають, що якщо презерватив може порватись чи вже бути зіпсованим, то й користуватись ним немає особливого сенсу. Та це зовсім не так. Насправді при правильному використанні кондоми захищають від інфікування ВІЛ майже на 100%. Утім ризики неправильного використання дійсно існують. Правильним рішенням буде відповідальне зберігання та використання презервативів, а не відмова від них.

фото: facebook AHF Ukraine

Міф 5. Будь-який презерватив захищає. Зворотна сторона попереднього міфу – віра в те, що навіть сумнівний презерватив, придбаний у цілодобовому кіоску, буде якісним. Це не так. Як і з будь-якими товарами, далеко не всі презервативи безпечні. Занадто дешеві вироби придбані не в аптеках можуть виявитись підробками, які не проходили сертифікації.
Міф 6. Завжди зі мною в кишені. Мати презерватив завжди з собою непогана ідея. Та носити його в кишені джинсів чи тримати в бардачку авто може виявитись руйнівним фактором. Перепади температур, тертя, контакт зі шкірою – все це може призвести до пошкодження. Тому так важливо правильно зберігати презервативи та захищати їх від зовнішнього впливу.

фото з відкритих джерел

Міф 7. Зайвий для орального сексу. Уява про те, що для орального сексу не потрібний захист призводить до збільшення ризику захворювання багатьма інфекціями. При цьому виробники створили спеціальні моделі презервативів – надтонкі, щоб не зменшувати чутливість, а також із різними смаками, які приховують специфічний смак самого латексу.
Міф 8. Два презервативи надійніше. Кількість не завжди означає якість. Використовувати два презервативи замість одного не тільки немає сенсу, але й може бути небезпечним, адже збільшує ризик того, що презервативи можуть злетіти або порватись.

фото з відкритих джерел

Міф 9. Це підриває довіру. Вважати, що використання презервативів підриває довіру в стосунках – поширена маніпуляція. Але це не так. Навпаки, саме презерватив дозволяє продемонструвати дбайливе ставлення до свого здоров’я, а також до партнера.
Міф 10. Я знаю все. Небезпечно думати, що вже знаєш все про використання презервативів. Як показують дослідження, попри таку впевненість, 41% людей не знають, як правильно зберігати та використовувати презервативи. Тому завжди варто перевірити себе та звернутись до надійних джерел – наукових досліджень та порад від фахівців та спеціалізованих організацій.

фото: facebook Condomi plusherz

Цікаві факти про презервативи
1. Згідно з легендою про Міноса – міфічного царя Криту, після накладеного на нього прокляття, в його спермі були змії і скорпіони. Але Мінос захистив свою партнерку, зробивши жіночий презерватив із сечового міхура козла.
2. Найстарішому презервативу близько 400 років, він був винайдений на початку XVI століття лікарем Чарльзом Кондомом для Генріха VIII. Виріб виготовили зі слизової оболонки кишківника вівці. Найстаріший презерватив, що зберігся до наших днів, знайдений в Лунді, Швеція. Датується 1640 роком.

фото з відкритих джерел

3. У XVIII столітті люди використовували кишки тварин. У 1839 році Чарльз Гудієр увів спосіб вулканізації гуми: промисловість презервативів переживала стадію розквіту. Однак у 1873 році уряд заборонив перевозити поштою предмети, пов’язані із сексом. Упереджене ставлення до презервативів зберігалося протягом наступних десятиліть.
4. З кінця XIX століття і до початку Першої світової війни майже всі презервативи, які використовуються в Європі, імпортувалися з Німеччини. Протягом війни американські компанії стали найбільшими постачальниками презервативів у країни антинімецької коаліції.

фото з відкритих джерел

5. У ХІХ столітті контрацептивами користувалися лише вищі класи – повія дозволити собі цього не могла. Ціна одного презерватива дорівнювала її місячному заробітку.
6. У Німеччині презерватив називають “парижанин”, у Франції – “англійський капюшон”, в Італії – “рукавичка”, в Лівані – “пальтечко”, в США – “шапочка Джиммі”, в Південній Африці – “французький лист”.

“Брудна практика” чи популярний тренд? 24 липня у світі відзначають Міжнародний день БДСМ

7. Представники організації розлучених батьків Британії закидали Тоні Блера презервативами, наповненими сумішшю муки і чорнила. Вироби розірвалися у повітрі і засипали прем’єра синім порошком. Після цього випадку преса підняла ще одну проблему, пов’язану з інцидентом: обговорювали якість презервативів, які використовують англійці.

https://fstpool.com/wp-content/uploads/2025/02/418f418c4034262807185608e7baa1bc.webp

8. Інтернетом багато років “гуляє” історія про те, як жінка під час круїзу по Карибському морю вивалилася за борт корабля. Кажуть, що вона надула презервативи і спорудила з них щось на зразок рятувального круга. На ньому протрималася декілька днів, поки її не підібрало інше судно.
9. В індійському місті Варанас 600 тис. презервативів на день використовуються при виробництві сарі. Працівниці натирають презервативами човники верстатів, які працюють більш плавно, за рахунок незвичайної змазки.

фото з відкритих джерел

10. На Близькому Сході у презервативах переносять воду, їх розтягують між шарами бетону, щоб зробити дах водонепроникним, дорожні робітники кидають їх у чани зі смолою, щоб надати асфальту гладкості.
11. Американські солдати в пустелі натягували презервативи на дула автоматів, аби вберегти зброю від попадання піску.

фото: facebook AHF Ukraine

12. Під час вистави артисти мюзиклу Cats сильно пітніють, і якщо піт потрапляє на мікрофон, схований під одягом, пристрій може зіпсуватися. Тому на мікрофони надягають презервативи. За один спектакль їх використовують до 400 штук.
13. Адріана Бертіні, бразильська художниця і скульптор, створює з презервативів скульптури і одяг до них.

фото: facebook AHF Ukraine

14. У Швейцарії в 2014 році почали випускати презервативи невеликого розміру для підлітків 12-14 років. Рішення прийняли після дослідження, яке виявило, що підлітки займаються сексом набагато частіше, ніж це робили їхні однолітки у 1990-их, а звичайні презервативи завеликі для 25% із них.

фото з відкритих джерел

15. Більшість презервативів завеликі для індійських чоловіків. Ця невідповідність призвела до високого рівня випадків, коли презервативи розривалися або спадали (приблизно у 20% випадків).

фото з відкритих джерел

А як було в СРСР
У СРСР презерватив називався гумотехнічним виробом номер два (номер один був протигаз). Вони продавалися у паперових конвертиках по дві штуки. Коштували 40 копійок за упаковку (до реформи 1961 року), а потім 4 копійки.

В середині 60-х років їх почали пакувати в індивідуальні конвертики. Латексні вироби були жовтуватого або сірого кольору і неприємно пахли. Їх злегка притрушували тальком, аби вони не злипалися. Ходять чутки, що радянський презерватив міг утримати відро води.
Серце кожного, хто розпочав статеве життя за СРСР, здригнеться при вигляді цих неоковирного дизайну упаковок. Особливо якщо згадати, як осудливо дивилися аптекарки на тих, хто їх купував.

Товщина радянського кондому згідно з ГОСТом була 0,09 мм. Це убезпечувало від венеричних захворювань, але зменшувало задоволення. За часів Хрущова в СРСР з’явилися презервативи трьох розмірів. Тож чоловікові, який стояв у черзі в аптеці, доводилося повідомляти свій розмір фармацевту і фактично всім присутнім.

фото: facebook AHF Ukraine

За матеріалами МОЗ та фундації АнтиСНІД-США в Україні (AHF Ukraine).
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post Тонка справа або Історія завдовжки три століття: у світі відзначають День презерватива appeared first on Прямий.