Заткнути рота військовим та опозиції: влада готує в Україні грузинський сценарій – Бригинець

Президент США намагається тиснути на Європу, погрожуючи “тарифною сокирою” і штовхаючи в обійми Китаю. Водночас Дональд Трамп хоче якнайшвидше завершити російсько-українську війну, щоб виглядати миротворцем, натомість Європа прагне гарантій від подальшої агресії РФ, а Володимира Зеленського при цьому ніхто нічого не запитує. Натомість у самій Україні назріває грузинський сценарій, який провокує чинна влада.
Про це та багато іншого в етері “Прямого” розповів Олександр Бригинець, народний депутат України VII і VIII скликань.
— У Європі відбувається неформальний саміт ЄС. Туди запросили британського прем’єра для того, щоб обговорити питання щодо Гренландії і щодо того, як діяти при Трампі, як мають поводити себе Європа і Велика Британія, а також про те, як бути з Україною. Наскільки дійсно Європа може зібратися докупи і певним чином висловлювати свою позицію, можливо протистояти, можливо давати якусь альтернативну позицію до того, що відбувається і що звучить з-за океану з боку США?
— При Байдені була така, я би сказав, поміркована шольцівська позиція у стосунках між Байденом і Європою. Вона десь відповідала оцьому тандему. І це було достатньо мирно, всі спокійно чекали, як будуть розвиватися події, і підтримували Україну, я би сказав так, по мірі можливостей. Сьогодні ситуація змінилася, сьогодні Європа більш щільно, більш точно і більш глибоко відчуває себе союзником України. Тому що, по-перше, так Америка захотіла, вона сказала, що ви займайтесь Україною самі. А з іншого боку Сполучені Штати почали достатньо агресивні дії, які відповідають уявленню Трампа як посилення Америки. Це і дії в Латинській Америці, і в Гренландії, і скорочення всіляких гуманітарних проєктів. Тобто, так, як це розуміє для себе Трамп, вони так собі і діють. І цінності Трампа дуже не співпадають з цінностями більшої частини Європи.

Щоб не втратити державність, українцям потрібно готуватись до втрати територій – Портников

Сьогодні ми, швидше за все, побачимо, як ту роботу інформаційну, яку, по ідеї, мала би робити Україна за всі ці роки, пояснюючи, чому потрібно консолідуватися в протистоянні з тією самою Росією, а вони не будуть говорити прямо про Трампа, вони будуть говорити про зовнішні виклики, – мені здається, що в цій ситуації ми побачимо багато таких закликів, на які будуть реагувати європейські суспільства. І це може поміняти карту Європи.
Умовно кажучи, вибори в Німеччині на носі. І якщо крайніх правих підтримує Маск, а а значить, Сполучені Штати, то ця позиція, яку сьогодні висловлюють лідери, зокрема і Королівства Британського і Європейського Союзу, вони навпаки європоцентричні. І це може вплинути на погану соціологічну ситуацію з виборами в тій самій Румунії, де ми знаємо, що високий рейтинг у проросійського кандидата, в тій самій Чехії, де зараз так само неприємні речі, у Словаччині, Австрії і так далі. Я очікую цього.
Не тільки того, що вони винайдуть спосіб як разом протистояти і домовлятися зі Сполученими Штатами, а вони ще й своїми сигналами у протистоянні з цими дивними заявами деякими стосовно Європи, Сполучених Штатів, вони піднімуть тонус в самій Європі. І сама Європа почне більше думати про події в Україні зокрема, бо вони читають будь-яку інтервенцію як спільну інтервенцію. Тобто, якщо це є інтервенція проти Данії і вони проти неї піднімаються, то Україна теж починає вписуватись в це саме коло, як на мене. Це дуже важливо розуміти, що об’єднавшись і знайшовши спільні зусилля проти РФ більше, ніж це було раніше, потім Європа повинна сісти і домовитися з Сполученою Штатами з точки зору консолідованої позиції.

Росія зазнає краху протягом року за умови підтримки України Трампом – екскомандувач військ США в Європі

Те, що там, припустимо, поляки і Євросоюз окремо хочуть брати участь в цих переговорах – це дуже важливо. Тому що, як ми бачимо, Зеленський говорить про те, що ніякі переговори не йдуть з приводу припинення бойових дій, а Трамп заявив, що переговори йдуть добре.
— Тільки нас на них нема.
— Тобто виходить достатньо логічна ситуація, яку ми повинні зрозуміти. Переговори то йдуть, але Україна в цих переговорах не бере жодної участі. І це найбільш неприємна річ. Якщо Україна не буде брати участь в цих переговорах, то інші країни, яким це важливо, вони пропонують себе, вони наполягають на тому, щоб вони брали участь в цьому. І мені здається, що якщо така спільна позиція буде випрацювана, то ми тоді будемо бачити, можливо, переговори, де Трамп буде посередником, а це будуть переговори між Європою і Росією чи якісь ще переговори. Мені здається, що Європа все активніша. І це, в принципі, позитив.
— Що Європу змушує бути активнішою? Заяви Трампа про можливу торгівельну війну, про те, що вона, мовляв, неминуча і вона точно буде, погрози майбутніми санкціями щодо Євросоюзу або щодо окремих країн, – це змушує Європу об’єднуватися і захищатися… США підштовхують Європу цією “тарифною сокирою” якось організовуватися і давати відповідь. Ця загроза торгівельної війни Штатів з Європою радше відволікає увагу від України чи навпаки змушує організовуватися і якось приходити до тями у цій ситуації?
— Мені здається, що ця війна – це одна і та сама війна – війна проти зовнішніх ворогів. Як Трамп це розуміє? Він хоче воювати з усіма навколо, і так само Європа опиняється в цій ситуації. Який може бути негатив? І от якщо говорити про консолідацію – це позитив. Який може бути негатив? А негатив може бути такий, що Європі потрібно буде шукати потужного партнера. А сьогодні, якщо говорити по великому рахунку, в світі є умовно три групи, три важливих елементи економічних, які впливають на світ – це Сполучені Штати, Європа і Китай. І може статися таке, що Китай, який давно дуже лояльно, дуже заграваючи вибудовує стосунки з Європою, він може запропонувати умови співпраці такі, які врятують Європу в момент санкцій зі Сполучених Штатів, і навпаки врятує Китай у момент санкцій, які вже оголошені проти Китаю.

Замороження, вибори, переговори: чи справді таким є мирний план Трампа

Таким чином виходить, що своїми діями Трамп одних залякує. Ми бачили вже випадки, коли залякування вдаються. Панама сказала, що вона відмовиться від співпраці з Китаєм. Але інші частини країн бачать, що якщо проти рідної Канади, з якою вони “не розлий вода” були стільки часу, і це було для багатьох не єдине. У мене є знайомі канадці, які говорять, що ми взагалі не сприймали Сполучені Штати як країну, стосовно якої можуть бути хоч якісь проблеми. Тобто якщо з кимось будуть проблеми, то в цьому списку Сполучені Штати останні, а виявились першими.
Таким чином, це недовіра, яка викликає до спроможності Сполучених Штатів бути партнером, а це ж найбільш важливо. Тобто не те, скільки ти віддаси, а те, що ти можеш повернутися спиною, чи можеш завдати ще більше шкоди економічної Канади. В цій ситуації карта світу може почати мінятися. І це навряд чи в інтересах Трампа, але вона може почати мінятися. Ми пам’ятаємо, як багато контактів відбувалося між Європейським Союзом і Китаєм.
У цій ситуації є певна загроза для нас, що формулу пошуку компромісу з Росією можуть запропонувати в Китаї. Як частина, коли Китай зближується з Європейським Союзом і на основі цього Китай намагається влаштувати певний мир між Україною і Росією, у якому він теж зацікавлений, бо для Китаю великою мірою війна між Україною і Росією вигідна, а великою мірою невигідна. Але це може відбутися тоді, якщо настане повний клінч між Китаєм і Штатами та між Європейським Союзом і Штатами.
Але я не думаю, що Трамп піде настільки далеко. Мені здається, що він не зможе і не захоче вести війну проти всіх, тому що будь-які санкції, будь-які мита, які вводяться на іноземні товари, вони призводять до зростання цін.

Допомога в обмін на копалини: Шольц розкритикував Трампа за “егоїстичні” умови підтримки України

— Це палиця з двома кінцями, безумовно. Вона завжди б’є і по тих, хто їх вводить. Отож, на якому етапі ми зараз перебуваємо від цього підготовчого переговорного процесу?
— Давайте відмотаємось на рік і побачимо динаміку процесів. Динаміка була така, що наша влада готувалася до переговорів, але готувалася формально до переговорів в форматі великого колективу, який повинен був винести якісь важливі рішення, це так звані саміти, який один був, потім мав бути другий. І ці саміти повинні були проводитися, як я розумію, для того, щоб перебити карту Путіна про продовження розмов на рівні “Стамбула-2”. Тобто були підписані чи парафовані певні домовленості в Стамбулі у 2022 році. Вони подавалися як пропозиції України, нагадаю вам, і тепер Путін говорить, давайте ці пропозиції України ми розглянемо далі. Україна не хотіла розглядати сьогодні ті пропозиції, тому що всі вже знають, що це була повна зрада і капітуляція, і вони шукали якусь іншу пропозицію. І ця інша пропозиція повинна була бути напрацьована цими мирними самітами.
Крім того, розглядалось формально, що остаточні переговори після того, як будуть напрацьовані ці пропозиції від всього світу на цьому мирному саміті, ці переговори можуть пройти під патронатом Китаю, союзника Росії. Потім в останній момент стало зрозуміло, що це дуже посилить Китай, і багато країн проти такого великого посилення. Тоді навіть Моді приїжджав в Київ, і це пам’ятаєте, Моді повинен був стати посередником. І всі посередники, які вимальовувалися, вони всі були… скажімо так, якось з ними домовлялися, і вони представляли точно не дружню Україні сторону, а ту сторону, яка більше допомагає Росії.
І от приходить Трамп, і виходить, що всі ці схеми, які цілий рік розроблялися, – вони всі втратили будь-яку актуальність. І на сьогоднішній день пропозиції і плани неофіційно звучать вже від Сполучених Штатів, з різних джерел вони зливаються, тобто офіційної пропозиції ми не побачили, але по суті можна сказати, що ці пропозиції не відрізняються на 100% від тих пропозицій, які були. Коротко, вони зводяться до того, що лінія зберігається та, яка є зараз лінія фронту. Можливо, якісь поступки в один-другий бік при обміні якихось територій. Одні говорять про те, що буде обмеження українського озброєння, інші говорять, що їх не буде. Треті говорять, що можуть бути вимоги щодо російської умови, російської церкви, російських партій, для того, щоб потім підірвати Україну, як це зробили з Грузією. І оце поле, яке сьогодні відбувається.

Примус до виборів: навіщо влада розбурхує політичні суперечки в Україні

У даному випадку для Трампа ключове – це закінчити війну, бо тоді він зможе прозвітувати, що виконав свої обіцянки. А от Європа, яка хоче брати участь у цьому і заявляє про свої бажання, для неї важливо не просто закінчити війну, а убезпечити себе від наступної агресії. Тобто у них однакова проблема з нами. Вони не хочуть, щоб Росія нападала на них і на нас знову, тому що це буде знову їхня війна. У цьому випадку, суто з політичної точки зору, можна сказати, що Європа за столом переговорів нас би дуже влаштувала. І те, що Трамп готовий на сьогоднішній день доручити це Європі, як на мене, це більш позитивний момент, коли, припустимо, Штати будуть гарантом, що перемир’я буде, а вже подробиці його будуть обговорювати в Європі.
Для Трампа переговори з іншими сторонами – це переговори з усіма, хто, на його думку, може сформувати пакет, яким буде цей мир. Для нього Зеленський не є тією людиною, з якою треба це узгоджувати. Я наведу просто один маленький приклад. Ви, мабуть, його згадаєте. Коли відбувся перший або другий телефонний дзвінок між Зеленським і Трампом у попередньому скликанні, Трамп, не узгоджуючи, порушуючи будь-які норми дипломатії, просто оприлюднив телефонну розмову з Зеленським на весь світ. Такого з жодним іншим президентом ніколи за всю історію не було. Це неможливо – таємну або закриту розмову двох президентів однією зі сторін взяти і обнародувати, процитувати, розказати і показати. Трамп це зробив.
Це якраз ставлення його до того, що він може дозволити собі стосовно Зеленського. Це було давно, ще в 2019 році. Але змінилось мало чого. У даному випадку, як на мене, відбувається те саме. Він абсолютно впевнений, що значення, що думає Зеленський з цього приводу, немає ніякого. Тому для нього переговори вже йдуть і стосуються не того, що думає Зеленський, тобто Україна в даному випадку, бо у нас немає інших персонажів, які могли би представляти Україну на якихось переговорах. Для нього важливо випроваджувати позицію по війні, яка би задовольнила всіх: і Європейський Союз, і Китай, і Росію, і Сполучені Штати. І потім довести це до відома Зеленського.
У цьому якраз найбільша проблема, як на мене, полягає в тому, що може бути запропонована така пропозиція, яку Зеленський не зможе виконати. Умовно кажучи, Зеленський не зможе підписати мирну угоду з Путіним не тому, що він нелегітимний, а тому, що така угода буде антиконституційною. Будь-які речі, які будуть стосуватися території, чого вимагає Російська Федерація, вони будуть неконституційними, будь-які зобов’язання.

Атака на військових та опозицію: чого хоче Банкова

— Ми ж чуємо розмови ще й про вибори. І, можливо, звідти вони і з’являються, ці розмови. Тема виборів захопила соціальні мережі і уяву всіх тих, хто скучив за цим процесом, але зрозуміло, що це рівно протилежне до бажаної єдності під час війни. А найголовніше, ми не бачимо заперечень з боку української влади.
— Мені здається, що ми всі занадто оптимісти, бо думаємо, що все, що відбувається зараз, це пов’язано з виборами. Це такий оптимізм. Ми думаємо, переслідування військових – це ж для того, щоб понизити рейтинг ЗСУ і Залужного. Переслідування Порошенка – це ж для того, щоб заткнути рот опозиції і понизити рейтинг Порошенка. Я не впевнений, що таким способом можна понизити рейтинг Порошенка чи Залужного. Я думаю, і на Банковій це знають.
Я поверну вас на три роки тому. За два місяці до початку вторгнення був пік спроби заткнути рота Порошенку. Його намагалися посадити, його випустили з країни, намагалися не впустити. Тоді Блінкен приїжджав, поселявся в готелі напроти суду, щоб Порошенка не закрили. Це було пов’язано з виборами? Ні, це не було пов’язано з виборами. Це було пов’язано з чимось іншим. Далі. Скажіть, будь ласка, у березні 2022 року, коли закрили “Прямий”, “Еспресо”, всі інші засоби масової інформації, “П’ятий”, це все було пов’язано з виборами, що от вибори будуть, тому вирішили опозицію рота заткнути? Ніяких виборів не було.
І третє, зараз це саме відбувається. А що об’єднує всі ці три події: три роки тому, в березні 2022-го і зараз? Підготовка до дуже важливих і дуже неприємних подій в історії України. Коли переслідували Порошенка перший раз, коли його хотіли закрити – це було за пару місяців до вторгнення. І я впевнений, що це робилося для того, щоб коли відбудеться вторгнення, не було кому про що говорити. Тобто опозиція мовчала і сиділа. Чому закрили “П’ятий канал”, “Прямий канал”, “Еспресо”? Їх закрили тому, що це відбувалось напередодні Стамбульських домовленостей. І треба було закрити всі можливості доносити іншу точку зору.
Тому зараз переслідують військових і переслідують Порошенка не тому, що це йде проста підготовка до виборів, щоб зменшити рейтинг і так далі. Вони хочуть залякати, щоб коли відбудеться перемир’я, оце припинення війни на вкрай незручних умовах для України, говорити було нікому. Блогерів закрили, Порошенко сидів і так далі. Мені здається, ключова історія в цьому, не тільки у виборах, а в тому, що треба закрити. І якби це було перший раз, я б подумав, що, мабуть, це з виборами пов’язано. Але оскільки попередні рази були пов’язані не з виборами, а саме з дуже критичними, дуже важкими і дуже неприємними наслідками для України подіями, то я думаю, що в даному випадку йдеться про те саме.
І ми повинні бути готові до того, що сьогоднішня боротьба – це не просто заради того, щоб провести вибори. Дивіться, як у Грузії пройшли прекрасно вибори. Що захотіли, те й намалювали. Але спочатку зачистили всю опозицію, добилися підтримки Росії, а потім провели вибори, і нічого. Нормально, народ навіть вийшов, попротестував, і що далі? Те саме ж, до речі, було і в Білорусі, те саме може відбутися і в нас.

Парадигма виборів: які наслідки матиме спроба усунення Порошенка

— Мене також дуже турбує грузинський сценарій, коли спершу народ обирає нібито проєвропейську владу, “Грузинську мрію”, там же не було ніяких антиєвропейських заяв на початку. А далі воно все скочується до абсолютно антиєвропейського, антинатівського курсу, і ми бачимо, які наслідки це має. Зараз протестувати вже запізно?
— Зараз це виглядає, як навздогін поїзду. Але насправді очолити це було нікому. Тому що порівняйте революцію, яка відбувалась в Україні, – і перший раз, і другий, і третій, і четвертий, – то ми бачили, що люди виходили і нікуди не йшли.
— Але і вони виходили, і нікуди не йшли, і в них була окупація.
— В останню революцію в Грузії, оцю, яку спроба була, не було жодного випадку, коли б вони стояли дві доби підряд.
— Нам зараз здається, що повернення назад неможливе. Точно повернення неможливе, але гібридне певним чином, як ми це спостерігаємо по Грузії, на великий жаль, так. Ще одна важлива тема – насильство щодо військовослужбовців… Цих випадків вже три. Є припущення про те, що це підривна діяльність Росії підривна. Або ні. Або це доведено, все те, що відбувалося, і ставлення до армії, до військових, і до решти воно могло дати такий ефект. Що про це скажете? Як взагалі виходити з цього?
— В чому талант російської пропаганди? В тому, що вони вміють знаходити гарячі точки, які є в тому чи іншому суспільстві, особливо в українському. Вони вміють бити в ці болісні точки і провокувати певним чином поведінку суспільства. Ми ж коли дивимося, як це відбувається в інших країнах, ми кажемо, що це ж видно, що розпочинають росіяни, чи кабелі на Балтійському морі, хто підриває, всі ж знають, запитайте будь-яку людину, хто, ви думаєте, порізав ці кабелі? Всі кажуть, що безумовно росіяни. А на вибори в підтримку проросійських партій хто впливає в Європі? Росіяни.
І от коли ми почнемо говорити про Україну, все зупиняється. Вибухи на складах у нас були не тому, що це росіяни. Машини у нас підпалювали по всій Україні не тому, що це росіяни. Зараз ТЦК, вбивають хлопців, це не тому, що росіяни. А це якась інша причина, внутрішня. Це от кабеля підривають десь там, це з боку видно, а тут воно не видно. І тому абсолютно зрозуміло, що Росія так само діє в Україні, ще більш нахабно і потужно, ніж вона діє в Європі, і оці серійні провокації, яка мета провокації? Три рази підряд взяти, стріляти, вбивати, підривати наших військових. Дуже просто.

Наслідки не забарились, і це лише початок: як влада культивує зневагу до військових

Це необхідно подати як помсту і спровокувати людей робити це саме далі. І це не означає, що всі машини, які палилися, коли мода палити машини була, я вже забув, коли вона була, але вона закінчилася. Попалили- попалили машини, а потім припинилися. Чому? Тому що Росія намагалася запустити таку гру, щоб це стало масово. Чи робить таке саме Україна в Росії? Так, робить. Я так думаю. Коли я дивлюся повідомлення про те, як кидають у військкомати всюди, я думаю, це звичайно свідомі росіяни вирішили всі кидати. Чи це все-таки хтось їм підказує? Я думаю, це моя приватна точка зору, що хтось все-таки підказує.
Те ж саме тут. Безумовно, це війна. Ми повинні розуміти, що військовий не має порушувати закон. Це безумовно. Але вбити будь-яку людину, свого співгромадянина, просто тому, що ти чимось не задоволений в його поведінці, – мені здається, це виходить за будь-які рамки, за будь-які суто людські норми. Я не кажу вже про патріотизм. Тому я переконаний, що це у даному випадку таку кулю запустили, що давайте, українці, ви ж бачите, які погані ТЦК. А хто, до речі, розганяв хвилю про ТЦК? Я був вражений, коли на провладних каналах, блогах повним ходом йшла інформація про те, який поганий ТЦК.
У мене є свій телеграм-канал, я ніколи таку інформацію не подаю. Мені кожна ця інформація видається “жовтою”, неприємною, в ній є речі незрозумілі і недоговорені завжди. Коли йдеться про хабарників – це так. А там, коли постановочні зйомки ставилися, ми бачили багато випадків, коли в Росії знімали сюжети, вкидалися про ТЦК, і доповнювали їх реальними сюжетами з нас. Люди дивилися і казали, от що, тепер почали стріляти, і тепер давайте всі почнемо стріляти одне в одного.
Тому я впевнений, що з одного боку влада повинна не допускати цих гарячих точок, куди б’є Росія. Тобто ви бачите, що є проблема з ТЦК? Спробуйте вирішити цю проблему. Придумайте, як робити з мобілізацією, тому що насправді ми ж розуміємо, що те, що відбувається з мобілізацією, – це прокол влади. У нас особисто за мобілізацію, згідно Конституції, відповідає президент. І це його помилка, але він її повинен виправити, тому що він повинен розуміти, що цією помилкою обов’язково скористається ворог. Тому в даному випадку я абсолютно переконаний, що такі речі, як і в Європі, так і у нас, вони інспіровані з Кремля.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post Заткнути рота військовим та опозиції: влада готує в Україні грузинський сценарій – Бригинець appeared first on Прямий.