Терези на фронті: ризики та можливі наслідки Курської операції

Джерело: Facebook-сторінка автора
Здається, все пояснив в інтерв’ю виданню “Швидко та точно”. Але продовжують питати про події на фронті і особливо в Курській області. Тому розтлумачу окремо.
Для початку. Обстановка наразі така. Якщо фронт от просто стабілізується, для Москви це буде ніяк не успіх. Це буде величезна проблема. Бо захід ЗСУ в Курську область справді сильно вдарив по залишках громадської думки в Росії. У них воєнкори та ведучі у Соловйова вже накидаються на керівництво Росармії. Про що це говорить? Про сильне незадоволення політичного керівництва РФ діями військових. Що у свою чергу свідчить – захід ЗСУ в Курську область сильно збурив російську громадськість, якій роками розповідали про “другу армію світу”, і яка не розуміє – що відбувається? Очевидно, Москва мусить вибивати ЗСУ з Курської області – але вибити не може бо бракує сил.
Виходячи з цього я даю два варіанти подальших подій. Перший – командування ЗСУ стукаючи по цьому болісному курському нерву таки добивається того, що Москва зупиняє наступ на Покровському напрямку і перекидає значні сили на Курський напрямок, їх фронт на Донбасі і біля Запоріжжя слабне. Далі ЗСУ цілковито можуть піти в контрнаступ, прорвати фронт і повторити успіх Харківщини 22-го. Не питайте мене як – не скажу. Повторю лише те що пишуть Z-блогери, резерви у нас все ще є.
До речі, спеціально для гіпотетичного “товариша майора”, який читає – я знаю. Якщо свого розуму додуматися до такого бракує – використовуйте ідею. Дарую. Питання в тому, як витягти російські війська з Донбасу. ЗСУ наразі під Курськом активно маневрують – це чудово.

Українська перемога або Loca deserta: час обирати шлях

Варіант другий. Москва переграє нас, забиває на Курську область, досягає успіхів на Донбасі і примушує нас там витратити свої резерви – а потім займається Курською областю. В такому разі у нас все дуже-дуже погано.
Оцінити який з варіантів спрацює я не можу. І більшість журналістів не можуть. Аби таке оцінювати треба мати стільки інформації, скільки мають Сирський з Брагілевичем. Я стільки не маю. Але й того що я бачу мені вистачає аби припустити можливість військового успіху для ЗСУ. І чорт забирай, як би я не ставився до чинної влади, але успіху армії моєї країни я бажаю щиро і відверто.
Проте. Якщо проект наступу в Курську область спрацює, відволіче ворожі сили і дасть результат – це буде грандіозний успіх з усіма витікаючими. Тоді влада стане красунчиками, а всі хто нині критикує наступ на Курськ перетворяться на балаболів і зраднюків. А от якщо не спрацює – наступ у Курську область зразу стане авантюрою і практично зрадою, яка зжерла резерви й ресурси та зумовила втрату чималих територій. Реальність така – збільшенням обмінного фонду втрату значних територій Донбасу виправдати не вийде. А владі і без цього пригадають дуже багато – не сумнівайтеся.
Це теж для “товариша майора”, аби розуміли міру ризику і можливі наслідки. Краще я скажу це зараз.
От така моя оцінка, в кольорах і барвах. Або – або. Ситуація зараз у нас як на терезах, щось переважить – а щось ні.
Гіркін віщував що у жовтні ЗСУ здійснять наступ на Чонгар? Ну, не факт що на Чонгар, але шанси існують. Чи будуть вони реалізовані – скоро побачимо.
Що робити нам? Те що й робимо. Працювати. Кожному на своєму місці. На перемогу.

Абсурдні “мирні ініціативи”: ворог і союзники синхронно вдались до ескалації

Нагадаємо, нещодавно президент України Володимир Зеленський заявив, що Курська операція змусила Росію менше застосовувати артилерію на Покровському напрямку. При цьому він зауважив, що ситуація на фронті в Україні та операція в Курській області — це пов’язані речі.
Окрім того, 12 вересня Зеленський заявив, що контрнаступ росіян на Курщині йде “за українським планом”, а скупчення військ у Білорусі є контрольованим Україною. А щодо того, як довго Україна планує утримувати території на Курщині, то, за словами глави держави , це залежить зокрема й від західних партнерів, але це “не триватиме вічність”.
Натомість російський диктатор Володимир Путін продовжує применшувати значення української операції в Курській області та намагається переконати російське суспільство, що затримки та неорганізовані дії Кремля є прийнятною ціною за просування Росії в Донецькій області. Водночас наступ українських військ у Курській області порушив наратив війни російського диктатора Володимира Путіна та викликав запитання серед російської еліти щодо сенсу війни.
Тим часом протягом минулої доби, 16 вересня, на російсько-українському фронті відбулося 157 бойових зіткнень. Найгарячіша ситуація залишається на Курахівському і Покровському напрямках. Так, поблизу Покровська українські захисники зупинили 40 атак агресора. Найактивніше російські окупанти діяли поблизу Воздвиженки, Гродівки, Новогродівки, Маринівки та Красного Яру. Найбільша концентрація ворожих атак зафіксована поблизу Гродівки та Новогродівки. А на Курахівському напрямку Сили оборони відбили 42 атаки біля Українська, Цукуріно, Желанного Першого, Георгіївки, Костянтинівки та Катеринівки.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post Терези на фронті: ризики та можливі наслідки Курської операції appeared first on Прямий.