Це вам не російське “щі”: як в Україні відзначають День борщу, історія свята та цікаві факти

Україна щорічно святкує День борщу другої суботи вересня. Цього року він припадає на 14 вересня. Цей день присвячений національній страві, що має багатовікову історію та глибокі культурні корені. Борщ, гарячий заправний суп на основі буряка, є символом української кухні, і з кожним роком свято набуває все більшого значення.
День українського борщу – це більше, ніж просто святкування страви, це свідчення багатої культурної спадщини та ідентичності України.
Рушійною силою ініціативи відзначення стала група українських рестораторів на чолі з Євгеном Клопотенком. Він був помітною фігурою в кампанії за визнання борщу нематеріальною культурною спадщиною України в ЮНЕСКО. У пропозиції наголошується, що борщ є “маркером національної ідентичності” для українців.
1 липня 2022 року ЮНЕСКО внесла борщ до Списку нематеріальної культурної спадщини, яка потребує охорони. Відомо також, що було створено петицію про запровадження Дня борщу, присв’ячену внесенню цієї страви до спадщини ЮНЕСКО. Однак вона не зібрала достатньої кількості підписів.

У січні 2022 року Комітет Верховної Ради України з гуманітарної та інформаційної політики подав проєкт постанови №6361 “Про встановлення Дня українського борщу”. Однак парламент поки що не ухвалив його.
Борщ – рідка страва, що вариться з різноманітних овочів і має безліч варіантів приготування, поєднаних квасним смаком. Це основна перша страва української кухні, яку готують в усіх її регіонах і яка набула міжнародного визнання. Як, наприклад, суші одразу пов’язують з Японією, а карі – з Індією, так і борщ є символом української кулінарної культури.
Історичне та культурне значення

Перша із зафіксованих згадок борщу в історичних документах належить до кінця жовтня 1584 року, коли про цю страву написав німецький торговець Мартін Груневег, який побував у Києві.
17 жовтня він зі своєю купецькою валкою доїхав до Києва й зупинився переночувати над річкою Борщівка. Мартін Груневег саме так назвав цю водойму у своєму щоденнику. Наразі ця річка – Борщагівка. Вважається, що назва походить від того, що у цій місцевості свого часу діяв борщовий базар.

фото: yanusia.com

Водночас німецький торговельний агент висловив сумніви щодо існування київського базару, де продають борщ, заявляючи, що жителі міста не потребують подорожувати далеко від центру заради цієї страви, адже, на його думку, відповідні інгредієнти можна знайти в інших місцях міста.
“Русини купляють борщ рідко або ніколи, тому що кожен готує його у себе дома сам, оскільки це їхня повсякденна їжа і питво”, – писав Груневег, наголошуючи на тому, що ця страва є настільки популярною, що кожна родина готує її самостійно.

Православний полеміст Іван Вишенський у 1598 році писав, що селяни “поливку або борщик хлепчют”. Також у перші роки XVII століття з’явилася інформація, що чоловік випив “три миски борщика”. У 1619 році є спогад про класичний обідній набір: “І пироги там були, та й борщика зварили”. В усіх трьох джерелах назва страви використана у пестливій формі – “борщик”, що збереглась у деяких регіонах України й донині.
Згодом у першій половині XVII століття з’явилися прізвища, похідні від слова “борщ”. наприклад, Борщовський, Борщ, Борщенко.
Важливість борщу в українській кухні можна простежити за його ритуальним значенням. Протягом століть борщ був однією з обов’язкових весільних страв, навіть через місяць після весілля подавали спеціальний так званий “розхідний борщ”. Також борщ традиційно готували на поминки. А пісний борщ – одна з 12 страв на Святвечір.

фото з відкритих джерел

Вкоріненість у народну культуру також підтверджує те, що борщ належить українському народу. В українській мові є низка сталих виразів, приказок і та приспівок про борщ:
Впав у біду, як курка в борщ.
Дала борщу такого, що аж туман з моря котиться!
Де багато невісток, там дуже борщ солоний.
Їж борщ з грибами й держи язик за зубами.
Індик думав та й у борщ попав.
Набрав, як борщу на шило.

Веганський жах: 27 серпня відзначають День українського сала

У словнику української мови Бориса Грінченка від 1907 року є понад десяток слів, які теж виникли від назви страви: борщичок, борщисько, борщувати, борщівниця тощо. Є чимало архівних згадок, які підтверджують, що борщ протягом століть полюбляли як звичайні українці, так і відомі урядовці. Тож історія борщу безперервна й багата.
Однак борщ є впізнаваним візуальним символом. Прикладом цього є фото, зроблене 1953 року у Вашингтоні, на якому офіціантка ресторану “1203” Елейн Кінан виставляє табличку, запрошуючи пригоститися безкоштовним борщем на честь смерті Сталіна.

фото з відкритих джерел

Привласнення Російською імперією української страви було ще в часи Радянського союзу. Так, страву, яку позиціонували як “борщ український” часто готували в СРСР для прийомів високопоставлених закордонних гостей. Про це є згадка в дослідженні Оксани Захарової “Как в СССР принимали высоких гостей”. За часів СРСР цю імперію і все, що їй належить, у світі часто сприймали і називали як “Россия” і “русское”: наприклад, страви, пісні, фільми та інше. Через це й борщ не завжди вирізняли як страву саме українського народу.
Цікаві факти про український борщ
• Існує понад 70 складених і описаних рецептів червоного борщу. “Борщ київський” вважається найдорожчим та найскладнішим, адже бульйон для нього варять з трьох видів м’яса. Для цього використовують яловичину, баранину та свинину, а також додають натуральний хлібний квас.
• До кінця XIX століття заправкою слугували сироватка, кисле молоко, кисла капуста, ягоди або незрілі яблука. Томатна ж заправка з’явилася в українському борщі лише в кінці XIX – на початку XX століття, коли в Україні остаточно прижилися американські помідори.
• Також борщ готували на буряковому квасі: його розбавляли водою, суміш заливали в глиняний горщик або чавунець і доводили до кипіння. В окріп клали нарізаний буряк, капусту, моркву і інші овочі, і ставили горщик у піч. Зварений борщ солили і заправляли.
• У давнину вважалося, що з парою від борщу відлітає душа небіжчика, тому ця страва є традиційною на українських поминках.

Фото: istpravda.com.ua

• Страва борщ була описана Іваном Котляревським у 1798 р. в “Енеїді”: “Не поцурайтесь хліба-солі. Борщу скуштуйте, галушок”.
• На Тернопільщині на честь борщу названо містечко Борщів.
• На Чернігівщині є “переяславський борщ”. Він готується з грибними “вушками”.
• На Житомирщині борщ має два різновиди: “поліський” — зі в’яленими в’юнами і грибами та “коростенський” — на сухофруктах.
• На Закарпатті борщ називають “львівським” та не мають свого рецепта борщу.
• На Галичині в давнину борщ готували дуже рідким. Картоплю в нього не додавали, заправляли засмажкою. Щоб надати кислинки, присмачували вишневим або яблучним соком.
• У США є “борщовий пояс”. В околицях Нью-Йорка існує місцевість, яку заселили євреї-ашкенази. Це вихідці зі слов’янських країн, які привезли з собою рецепт борщу. Місцеві жителі назвали цю територію the Borscht Belt.
• Неофіційний “індекс борщу” (за аналогією до “індексу Біг-Мака”) часто використовується українськими ЗМІ для оцінки купівельної спроможності різних валют та визначення реальної інфляції гривні. Індексом борщу є середня вартість всіх продуктів, необхідних для приготування певного обсягу цієї страви станом на певну дату.

фото: соцмережі

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post Це вам не російське “щі”: як в Україні відзначають День борщу, історія свята та цікаві факти appeared first on Прямий.