Від кремля до космосу: незвичні та визначні місця, де майорів український прапор

23 серпня українці відзначають День Державного прапора, символ якого можна побачити буквально всюди – від синьо-жовтих парканів до принтів на одязі. Це свято було засновано у 2004 році указом другого президента України Леоніда Кучми, а його історія починається ще з 1256 року. Саме український прапор став одним із символів національного відродження і спротиву СРСР наприкінці 1980-х — на початку 1990-х та символом боротьби проти російської агресії з 2014 року
“Прямий” зібрав історії найцікавіших місць, де майорів і майорить український стяг.
Український прапор має багату символіку та історію, що охоплює не лише небо та пшеницю, а й інші значення. Зокрема, синій колір символізує свободу та земні цінності, тоді як золотий колір несе в собі вищі духовні сили, такі як Творець і батько-Бог.
Перші згадки про синьо-жовті кольори датуються заснуванням міста Львова, коли Данило Галицький зобразив жовтого лева на блакитному тлі. Це свідчить про популярність цих кольорів в українській символіці. Наш стяг побував у багатьох куточках планети: в Антарктиді, на Евересті, на найвищому вулкані світу й навіть у космосі.
Зокрема, 19 листопада 1997 року перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк здійснив політ у космос з українським прапором на борту шатла Columbia. Це був перший випадок, коли український прапор побував у космосі.

Фото: Генштаб

Також варто згадати, що найбільший прапор України має розмір 40×60 метрів і був внесений до Книги рекордів України. Його площа становить 2400 квадратних метрів, а вага майже 120 кг. Після вторгнення Росії в Україну інститут кольору Pantone вибрав нові основні кольори 2022 року – жовтий та блакитний, що символізують український прапор: “вільний” синій та “енергійний” жовтий.
Серед прапорів слов’янських країн тільки український і боснійський не мають червоного кольору. Державний Прапор як символ нашої країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.
Москва. 1917 рік.
Кандидат політичних наук та пресофіцер 112-ї бригади ТрО ЗСУ Андрій Ковальов розповів про маловідомий, але важливий епізод української історії. У 1917 році один із полків імператорської армії, сформований з мешканців Чернігівської та Полтавської губерній, вивісив синьо-жовтий прапор над Кремлем у Москві, що стало символом української ідентичності.
“У 1917 році один із полків імператорської армії, що був сформований із мешканців Чернігівської та Полтавської губерній, стояв у Москві. І після того, як до них дійшли новини, що в березні 1917-го в Києві створена Українська Центральна Рада, ці хлопці вивісили над кремлем синьо-жовтий прапор. І кілька місяців не хотіли його знімати, обґрунтовуючи це тим, що вони – українці, які служать у кремлі як полк. І прапором їхнього полку є синьо-жовтий прапор”, – зазначив Ковальов.

Фото: armyinform.com.ua

На початку літа 1917 року російський соціаліст-революціонер Олександр Верховський був призначений комендантом московського воєнного округу. Відомий борець із царським абсолютизмом, він швидко здобув симпатії українських військових, заявивши про свою підтримку їхніх вимог. “Я походжу з України, люблю український народ, розумію його інтелектуальні здібності, і тому вважайте мене своїм приятелем, все, що Вам потрібно і що буде залежати від мене, я зроблю”, – казав Верховський. Його прихильність до українців також була відзначена на засіданні Центральної ради 20 червня.
Після цього призначення українці військового клубу розіслали телеграми та листи по всій окрузі, закликаючи до створення українських громад у гарнізонах. Завдяки цьому були організовані українські військові осередки у Брянську, Ярославлі, Нижньому-Новгороді, Твері, Івано-Вознесенську та в гарнізонах Московського округу.
У Москві негайно організували по одному українському батальйону в семи піших полках, а цілий важкий 7 дивізіон був оголошений українським. Проте формування українських кавалерійських підрозділів відбувалося повільно через брак українського старшинства. Незважаючи на це, у Твері було створено кінний український полк імені гетьмана Калнишевського.
Запорожці, добре розуміючи символіку прапора, одразу взялися за пошиття власного полкового знамена, яке було освячене 6 серпня 1917 року. Цей прапор, пошитий Українським військовим клубом Москви, коштував 600 рублів, що було значною сумою на ті часи.

Фото: armyinform.com.ua

Український національний прапор майорів на Кремлі з липня до кінця жовтня 1917 року, замінивши царський триколор, до того часу, коли більшовики захопили Москву і вивісили свій червоний прапор. Тоді українські частини несли варту в гарнізоні, охороняючи важливі об’єкти, зокрема Кремль.
“Тоді на кремлівській вежі, після трикольорового царського прапора повівав український синьо-жовтий прапор аж до того часу, коли більшовики опанували Москву і вивісили свій червоний прапор,” – згадують історичні джерела. Цей період став символом національної присутності українців у Росії після зречення престолу сім’єю Романових.
Значущим є і факт охорони Зимового палацу в Петербурзі українськими солдатами, адже російські офіцери не довіряли своїм землякам. Подібні події підкреслюють важливість українських військових формувань у той час.
Курська операція
Містечко Суджа у Курській області, над яким 7 серпня піднято український прапор, було столицею радянської України. Щоправда, тривало це всього один місяць. А ще раніше Суджа була адміністративною одиницею козацького Сумського полку.
У 1918 році владу в Україні захопили більшовики, і 28 листопада у Курську був створений Тимчасовий робітничо-селянський уряд України (ТРСУУ). Це був маріонетковий уряд, яким керували з Кремля. Утім за місяць “столиця” українського більшовицького уряду переїхала з Суджі до Бєлгорода – відповідне рішення було ухвалене 27 грудня 1918 року.

Під час операції, що почалася вранці 6 серпня 2024 року, українські війська заволоділи, окрім Суджі, ще низкою населених пунктів на території Курської області.
Так, зокрема українські морпіхи під час виконання бойових завдань зняли російський прапор у селі Апанасовка Курської області РФ. Відповідне відео опубліковано на сторінці у Facebook 501-го окремого батальйону морської піхоти ВМС ЗСУ.

На кадрах видно, як боєць заліз на стовп та за декілька секунд зняв прапор країни-агресора Російської Федерації. Військові уточнили, що події відбуваються у селі Апанасовка Курської області.
“Морська піхота України разом з іншими підрозділами Сил Оборони в авангарді виконання бойових завдань у Курській області РФ. Воїни 501 окремого батальйону морської піхоти скидають триколорну ганчірку в селі Апанасівка”, – йдеться у повідомленні батальйону.
Окрім того, 10 серпня 2024 року у мережі з’явилося відео, де українські військові скидають триколор з адміністративної будівлі у селі Свердликове, що в Курській області РФ. Відео опублікували низка телеграм-каналів. “Російська ганчірка полетіла вниз, де вона повинна бути”, – йдеться у дописі. Також зазначається, що орієнтовна дата відео – 8 серпня 2024 року.

Фортеця Бахмут
Бахмутський край має чимало забутих і замовчуваних сторінок історії, особливо в роки революції 1917-1921. У радянські часи події цього періоду зводилися до боротьби трудящих під керівництвом більшовиків за встановлення радянської влади. Проте сучасна історична наука розглядає ці події як складову частину національно-визвольних змагань українського народу.
Завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький детально описав події цього періоду. Його дослідження допомагають відновити історичну справедливість і показати багатогранність та складність політичного життя в Бахмутському краї у ті буремні роки.
У листопаді 1917 року у Бахмуті відбулося урочисте святкування з нагоди формування українського військового куреня. Ця подія стала важливим кроком в історії Української Народної Республіки, коли жовто-сині національні прапори було піднято над Бахмутською повітовою земською управою.

Картина Сергія Садчікова, на якій він зобразив перше підняття українського прапору у Бахмуті

Командиром новоствореного куреня, до складу якого увійшло 800 козаків і старшин, став підосавул Дубовик. Після молебня голова Української повітової ради Роман Ільяшенко звернувся до козаків з промовою, піднісши їм прапори: “Шановні брати вільні козаки України! Даю вам цього прапора рукою українського народу повіту, од якого я є представник. Ви повинні дати обіцянку, що ви будете виконувати тільки те, чого бажає народ і вимагає Українська Центральна Рада. Я покладаю надію, що ви збережете на Україні спокій і лад”.
Однак українські прапори майоріли над Бахмутом до листопада-грудня 1918 року, коли після повалення влади гетьмана П.Скоропадського Директорія УНР, що прийшла до влади в Києві, не змогла утримати владу в регіоні, й розташовані тут війська Української Народної Республіки мусили відступити під натиском спочатку білогвардійців, а потім – більшовиків. Відновлюючи призабуті або заборонені в минулому сторінки історії, варто пам’ятати перші спроби утвердження української державності на нашій землі.
Чорноморський флот
На військово-морських кораблях Чорноморського флоту в Севастополі 29 квітня 1918 року підняли українські жовто-сині прапори, демонструючи підтримку Української Народної Республіки (УНР). Цей день став знаковим для українського державного флоту.
Через рік після цієї події, Морське міністерство УНР проголосило 29 квітня днем Свята українського державного флоту та днем Свята українського Чорного моря. Цей крок підкреслив важливість підтримки української незалежності серед моряків та зміцнив національну ідентичність.

Фото: АрміяInform

“Український прапор піднести!” І під сурму і свист підстаршин-моряків злетів угору український прапор. “Розійтись!” Разом з командою заграли сурмачі. Майже на цілій фльоті Чорного моря залопотіли в повітрі великі жовто-блакитні полотнища,” – згадує старший лейтенант Святослав Шрамченко у книжці “Історія українського війська (від княжих часів до 20-х років ХХ століття)”.
Лейтенант Святослав Шрамченко зберіг один з прапорів морського міністра, який зараз знаходиться у Чикаго.
Москва. 2014 рік
Вранці 20 серпня 2014 року на шпилі однієї з семи московських висоток з’явився прапор України. Акція набуло широкого розголосу, викликавши весь спектр емоцій – від захоплення до осуду. Московська поліція відкрила кримінальне розслідування і інкримінувала виконавцям статтю “вандалізм”.

фото: росЗМІ

Український прапор з’явився в центрі Москви на будівлі на Котельницькій набережній рано-вранці 20 серпня. Невідомі вивісили полотнище розміром 3 на 6 метрів і пофарбували на шпилі верхню частину зірки в синій колір, в результаті зірка стала синьо-жовтою.
Згодом були викликані монтажники, для того, щоб зняти прапор. Верхолаз навіть сфотографував себе, стоячи на одному з променів зірки.
За даними російських ЗМІ, у відділ поліції “Таганський” доставили чотирьох підозрюваних з альпіністським спорядженням. Всі вони – жителі Москви і Московської області. За фактом інциденту поліція порушила справу про вандалізм.

Президент України Петро Порошенко назвав символічною появу жовто-блакитних кольорів на висотці в Москві. Він тоді закликав українців по всьому світу, де б вони не були, напередодні річниці Незалежності, прикрасити свої будинки, офіси та авто в національні кольори.
Зухвала витівка
Наприкінці червня 2024 року українські військові з 71-ї окремої єгерської бригади ДШВ ЗС України здійснили зухвалу операцію, запустивши дрон з прапором України на територію Російської Федерації. Відео з цією акцією було опубліковано на Facebook-сторінці бригади, викликавши широкий резонанс серед користувачів соцмереж.
На кадрах чітко видно дрон, до якого прикріплено прапор України. “Пташка” перетнула кордон з РФ і в одному з населених пунктів встановила український прапор на вишці.

Відео з цією операцією швидко набрало популярності в соціальних мережах, викликавши хвилю обговорень і підтримки серед українців та міжнародної спільноти. Це не перший випадок, коли українські військові використовують дрони для проведення нестандартних операцій на території противника.
Олімпіада-1976
Під час півфінального матчу футбольного турніру між збірними СРСР та Німецької Демократичної Республіки (НДР) на стадіоні “Олімпік”, понад 150 канадців українського походження розгорнули 30-метровий жовто-синій стяг. Подія викликала значний резонанс серед глядачів та учасників змагань.

У другому таймі матчу канадський українець Данило Мигаль вибіг на поле у вишитій сорочці та з прапором України. Він прокричав “Свободу Україні” та станцював гопака, що стало символічним жестом на підтримку української незалежності. Поліція затримала Мигаля, але відпустила через декілька годин без жодного покарання.
Космос
19 листопада 1997 року перший (і до наших днів єдиний) космонавт незалежної України Леонід Каденюк на кораблі NASA полетів у космос. Каденюк здійснив політ у складі американської команди на шатлі Columbia. Він був першим, хто полетів у космос із українським прапором.

фото: Facebook/Державне космічне агентство України

Другою людиною в космічному просторі, яка розгорнула національний прапор України, стала американка українського походження Гайдемарі Стефанишин-Пайпер, яка була нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня “За мужність і відвагу, виявлені в освоєнні космічного простору, зміцнення дружби між українськими та американськими народами” у 2007 році.
Третьою людиною, яка розгорнула український прапор у космосі став американський астронавт Рендольф Брезнік, син якого народився в Україні.
Еверест і найвищі гори
Уперше українська національна експедиція піднялася на Еверест у 1999 році. До команди увійшли 12 людей. Троє українців – Владислав Терзиул, Володимир Горбач та Василь Копитко – піднялися на найвищу вершину без кисневих балонів. Вони розгорнули український прапор та знялися на відеокамеру. Під час спуску Копитко загинув, його тіло не знайшли.
Окрім того, у травні 2016-го альпіністка Ірина Галай стала першою українкою, яка підкорила Еверест, а у 2021-му стала першою українкою на вершині К2. Вона розгорнула український прапор на обох вершинах.

Фото: Ірина Галай/nstagram

1991 року першими, хто підняв тільки-но затверджений синьо-жовтий стяг на одну з найвищих гімалайських верхівок Манаслу (8156 м), були легендарні харків’яни – Сергій Бершов та Віктор Пастух.
1994-го український прапор замайорів на Дхаулагірі (8167 метрів над рівнем моря).
1997 року Сергій Бершов разом із одеським альпіністом встановили національний прапор на іншому восьмитисячнику – Нанга-Парбат.

фото з відкритих джерел

У 2016 році українські альпіністи Олександр Оришко, Денис Пєсков, Юрій Гаврилюк та Андрій Єрко встановили наш прапор на вершині найвищого вулкана світу — Охос-дель-Саладо в Андах. Його висота — 6872 метри.
Український прапор на найвищій горі Південної Америки Аконкагуа замайорів у лютому 2016-го.
23 серпня 2018 року українські альпіністи-аматори встановили український прапор на горі Монблан.
Антарктида
Уперше синьо-жовтий прапор підняли над британською антарктичною станцією “Фарадей” 17 грудня 1994 року – тоді перша група українських представників приїхала ознайомитися зі станцією. А 6 лютого 1996 року над станцією підняли прапор України, Велика Британія передала її Україні за один фунт.
Над “Академіком Вернадським” майорить два прапори: над самою будівлею станції та на скелі поблизу метеомайданчика, де його підняли вперше. Стяг замінюють декілька разів на рік, бо на антарктичних вітрах він пошкоджується.

Фото: Facebook/Національний антарктичний науковий центр

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post Від кремля до космосу: незвичні та визначні місця, де майорів український прапор appeared first on Прямий.