Парламентська криза: Рада зайшла в глухий кут, а нардепи демотивовані і ображені на Банкову – ЗМІ

Верховна Рада України опинилася на порозі кризи через те, що народні депутати демотивовані та ображені на Офіс президента, а також невдоволені обмеженнями на поїздки за кордон. Вони не хочуть ходити на засідання парламенту й голосувати за важливі закони.
Про це, як пише Цензор.НЕТ, йдеться у матеріалі The Kyiv Independent.
За даними журналістів, нардепи невдоволені обмеженнями на поїздки за кордон, поганою комунікацією або тиском з боку інших державних органів та концентрацією влади в Офісі президента.
Видання нагадує, що у Верховній Раді зараз рекордно низьке число депутатів – 401. Це при тому, що за законом мало би бути 450. Одразу після виборів у 2019 році їх було 424 (частина мандатів залишилася вільною через неможливість провести вибори в окупованому Криму та на Донбасі). Відтоді було заборонено 11 проросійських політичних партій, 4 депутатів позбавили мандатів. Також народні обранці подавали у відставки, залишали парламент через кримінальні справи, отримували посади в уряді та помирали.
При цьому Рада навіть заблокувала для нардепів можливість піти у відставку, крім як за станом здоров’я. “Слуга народу” при цьому має формальну більшість у 235 голосів. Для ухвалення більшості законів потрібні лише 226. Але “слуги”, попри неможливість подати у відставку, можуть просто не ходити на роботу й не голосувати. Так, на засіданні парламенту 28 березня було зареєстровано лише 154 члени фракції.
Обмеження на виїзд за кордон

“Набридло спостерігати за деградацією парламенту”: нардепи закликали до повернення повноцінної роботи Ради

Єдиної причини занепаду духу в парламенті немає. Але депутатів обурило обмеження на виїзд за кордон. Вони скаржаться, що їм відмовляють навіть в офіційних поїздках.
Нардеп “Голосу” Ярослав Железняк заявив, що йому заборонили відвідувати Брюссель після того, як він не підтримав законопроєкт, за який виступав Офіс президента. Це рішення він вважає спробою ОП здійснити неправомірний вплив на його законодавчу діяльність.
“Коли депутати відчувають, що їхня можливість їздити на роботу залежить від їхнього голосування, “вони стають заручниками”. Це сприяє деморалізації та відсутності на засіданнях: “Краще не з’явитися, ніж проголосувати негативно і бути покараним”, – розповів Железняк в інтерв’ю Kyiv Independent.
Зростання впливу Офісу президента
Думку Железняка підтримали кілька депутатів від “Слуги народу” та опозиційних партій. “Багато з них (зробили це. – Ред.) на умовах анонімності через страх помсти, заявивши, що вони відчувають себе все більш безсилими перед обличчям впливового Офісу президента”, – пише видання.

Порошенко назвав кроки подолання парламентської кризи

Представниця Офісу президента Ірина Побєдоносцева заявила, що звинувачення ОП у втручанні в закордонні поїздки депутатів “не відповідають дійсності”. Вона зазначила, що за затвердження поїздок відповідає керівництво парламенту.
“Позиція Офісу президента дуже чітка – під час повномасштабної війни всі представники всіх гілок влади, включаючи законодавчу, виконавчу і судову, а також абсолютно всі чиновники у сфері державного управління повинні працювати на 100%”, – заявила вона.
Негативна громадська думка щодо Верховної Ради
“Слуга народу” Микита Потураєв, голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, вважає головною причиною неучасті деяких своїх колег негативну громадську думку щодо парламенту.
“Я розумію, що в кожній країні люди не люблять парламенти, – сказав Потураєв. Але після голосування за історично важливі закони для національної безпеки, оборони та європейської інтеграції “ти не відчуваєш підтримки з боку ЗМІ, не відчуваєш підтримки з боку населення”, – каже він.
“Що вони мають відчувати, коли читають про себе, що вони всі покидьки, корумповані покидьки?” – додав Потураєв.
Згідно з опитуванням КМІС, парламенту довіряють лише 15% українців. Це найнижчий показник серед всіх органів державної влади. Ще торік рівень довіри був 35%.
Нові реалії сьогодення

Україна заходить в парламентську кризу

The Kyiv Independent пише, що після виборів 2019 року змінилося саме розуміння того, що означає бути парламентарієм.
Відтоді скасували депутатську недоторканість, а вимоги до фінансового моніторингу та звітності депутатів та членів їхніх родин посилили.
Крім того, на засідання парламенту перестали пускати журналістів, присутність яких раніше “тримала депутатів у тонусі” та стимулювала їх відвідувати засідання й працювати.
Що далі?
“Щоб набрати достатню кількість голосів, партія Зеленського стоїть перед вибором: посилити міжпартійну співпрацю або вирішити невдоволення всередині своєї більшості”, – йдеться у публікації.
Останні кілька місяців представники ОП та урядовці проводили з депутатами зустрічі з метою покращення відносин. Та результату поки немає. Джерела розповіли, що депутати йшли із зустрічей з відчуттям того, що їх все ще не чують.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post Парламентська криза: Рада зайшла в глухий кут, а нардепи демотивовані і ображені на Банкову – ЗМІ appeared first on Прямий.