Брак снарядів та затримка західної допомоги змушують Україну обирати сектори фронту, де можна відступити – ISW

Нестача артилерійських боєприпасів у поєднанні із затримками у наданні безпекової допомоги з боку Заходу, ймовірно, вже змушує Сили оборони України заощаджувати озброєння і може затримати майбутні українські контрнаступальні операції на фронті.
Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Зазначається, що проблема браку артилерійських снарядів та затримки західної допомоги можуть призвести до того, що Збройним силам України доведеться обирати пріоритетніші напрямки для військових операцій, поступаючись на інших.

В ISW нагадують заяви командувача оперативно-стратегічного угрупування військ Таврія Олександра Тарнавського, який заявив 18 грудня, що українські сили відчувають нестачу 122-мм і 152-мм снарядів по всій лінії фронту. За його словами, брак снарядів вже змушує ЗСУ перерозподіляти артилерійські боєприпаси й переплановувати військові завдання.
Заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк 18 грудня також визнав, що дефіцит боєприпасів триватиме. Тарнавський додав, що російські сили наразі також мають проблеми з артилерійськими боєприпасами, хоча, за оцінками українських та західних офіційних осіб, окупанти наразі спроможні вести артилерійський вогонь у п’ять-сім разів інтенсивніший, аніж ЗСУ.

Аналітики відзначають, що і російські, і українські збройні сили, ймовірно, витратили значну частину своїх запасів 122-мм і 152-мм артилерійських снарядів радянських часів, що змусило обидві країни шукати інші джерела цих боєприпасів за кордоном.
Зокрема, Росія нещодавно отримала велику кількість таких снарядів із Північної Кореї, а Україна та її західні партнери докладають зусиль, щоб отримати ці снаряди з іноземних запасів.
“Поки неясно, які затримки чи перешкоди можуть виникнути в зусиллях України та Заходу щодо закупівлі 122-мм та 152-мм снарядів і як будь-які такі затримки можуть сприяти нинішньому дефіциту снарядів в Україні. ЗСУ все частіше використовують надані Заходом 155-мм артилерійські системи вздовж усієї лінії фронту, тож можливі затримки західної безпекової допомоги можуть вплинути на наявне постачання 155-мм снарядів, хоча пакети допомоги США нещодавно включали такі снаряди”, – зазначили в ISW.
Гаврилюк заявив, що зараз Україна зосереджується на внутрішньому виробництві безпілотників, щоб компенсувати дефіцит артилерії, і планує виробляти 155-мм боєприпаси в Україні разом із західними компаніями вже 2024 році.
Інститут вивчення війни наголошує, що брак артилерійських снарядів та затримка західної допомоги “створять невизначеність в оперативних планах України та, ймовірно, змусять ЗСУ економити ресурси”.
Наголошується, що це може змусити українські сили ухвалити складні рішення про пріоритетність певних ділянок фронту порівняно з секторами, де з обмежені втрати територій завдадуть найменшої шкоди.
Перед цим українські офіційні особи зазначали, що вносять періодичні зміни до того, що можна вважати приблизними оперативними планами щодо війни на 2024 рік, виходячи із ситуації на фронті. Один із чиновників нібито сказав, що провести військові розрахунки за цими планами “складно через значне скорочення західної допомоги з вересня 2023 року”.
На цьому тлі генерал Тарнавський наголосив, що Україна готує резерви для подальших масштабних дій.
“Нестача артилерії та затримки із західною допомогою, найімовірніше, знизить здатність України планувати та готуватися до цих дій. Затримки з конкретним оперативним плануванням та матеріальними засобами, необхідними для підготовки до контрнаступу зі свого боку призведуть до затримки контрнаступальних операцій 2024 року”, – додали в ISW.
Нагадаємо, 19 грудня командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що на Куп’янському напрямку складна ситуація, ворог має перевагу в озброєнні та в живій силі та не припиняє щоденні штурмові дії з метою створення плацдарму для подальшого наступу на місто Куп’янськ.
Раніше командувач оперативно-стратегічного угруповання військ “Таврія” Олександр Тарнавський заявив, що Сили оборони переплановують деякі операції через брак допомоги від західних партнерів.