94% бізнесу в Україні не мають страхування воєнних ризиків

94% українського бізнесу не мають страхового покриття воєнних ризиків. Половина компаній просто не можуть знайти відповідне покриття, 49% вважають наявне страхування недостатнім, а для 43% його вартість є надто високою.<br /><br /><img src=”https://businessua.com/uploads/images/2026/2471_1788601026-3873_8eeaba61.jpg” border=”0″ width=”750″ height=”583″ alt=”2471_1788601026-3873_8eeaba61.jpg (64.02 Kb)” /> Такі результати інтерактивного опитування учасників круглого столу «Страхування воєнних ризиків в Україні: від викликів до системних рішень», організованого Європейською бізнес-асоціацією (ЄБА).<br /><br />Про це повідомила генеральна директорка BDO в Україні Віра Савченко, посилаючись на результати опитування.<br /><br />Яке покриття та тарифи хоче бізнес<br /><br />78% представників бізнесу вважають, що механізм перших збитків допоможе компаніям зберегти операційну діяльність.<br /><br />Щодо розміру страхового покриття, то половина опитаних вважає оптимальним рівень у $10 млн. Ще 44% говорять про необхідність покриття на рівні $20 млн і більше.<br /><br />Щодо вартості страхування, 48% бізнесу підтримують диференційований тариф залежно від конкретного об’єкта. Водночас 35% готові платити 2% від вартості активів, а 29% — 1%.<br /><br />Серед можливих джерел фінансування 79% опитаних назвали російські активи.<br /><br /> Ще 53% вважають, що фінансувати систему мають внески самого бізнесу, який отримує покриття. Приблизно половина компаній готова розглядати і бюджетне фінансування.<br /><br />Водночас, за словами Савченко, приватний страховий ринок самостійно не здатен покрити такі збитки. На її думку, потрібен державний механізм із чіткими правилами виплат.<br /><br />Чому добровільного страхування недостатньо<br /><br />Савченко зазначає, що система не зможе повноцінно працювати лише на добровільних внесках.<br /><br />За її словами, добровільне катастрофічне страхування не досягало масового покриття у світі. Світовий банк фіксує, що без стимулів або автоматичного включення такі схеми мають обмежене охоплення. Страхування частіше купують тоді, коли воно є обов’язковим або пов’язане з кредитом, орендою чи ліцензією.<br /><br />Інакше до системи переважно долучаються компанії, які вже перебувають під високим ризиком, що створює проблему адверсної селекції.<br /><br />При цьому обов’язковість страхування, на думку експертки, можна запроваджувати поступово — за окремими секторами та через зрозумілі стимули.<br /><br />Удари по бізнесу стали частішими<br /><br />Савченко також повідомила, що понад чотири роки веде власний реєстр уражень приватного бізнесу за датою та типом зброї. До нього потрапляють лише випадки з відкритих джерел і підтвердженою інформацією про компанію.<br /><br />За її даними, у 2026 році таких випадків сталося більше, ніж за весь період 2022−2025 років.<br /><br />«Третій квартал ще не закінчився, а в ньому вже подій, як у попередній пік, весна 2022, помножений на три з половиною», — наголосила Савченко.<br /><br />Змінилася і структура атак. Якщо у 2022−2024 роках ударів дронами по бізнесу, за її даними, не було, то у 2026 році вони становлять понад половину таких подій.<br /><br />Це, своєю чергою, впливає на розрахунок страхових тарифів. «Дрон здешевив удар по складу — і частота зросла. Для тарифу це означає, що базова ставка, порахована на даних 2023−2025 років, занижена вже на старті», — пояснює експертка.<br /><br />Окремо Савченко відзначає два піки атак на склади — весну 2022 року та літо 2026-го. При цьому зараз цілями стають не порожні приміщення перших тижнів повномасштабного вторгнення, а сучасні мультитемпературні склади мереж із товаром.<br /><br />За її даними, Київська область має 1,45 події на 100 тис. мешканців, що майже вдвічі більше, ніж на Харківщині — 0,77, і в Києві — 0,71. Тому зональні коефіцієнти, на думку Савченко, варто розраховувати не за відстанню до фронту, а з урахуванням концентрації логістики.<br /><br />Медіанний інтервал між повторними ударами по одній компанії становить близько двох тижнів. Повторні атаки відбуваються навіть по вже відновлених або щойно введених в експлуатацію об’єктах: один склад мережі зазнав удару через чотири дні після відкриття, а фармдистриб’ютор — тричі за три місяці.<br /><br />«З кінця серпня фіксуються повторні влучання по об’єктах, де ще працюють рятувальники. Для страхування це не випадковість, а окремий множник у тарифі: об’єкт, який уже вражали, має вищу ймовірність наступного удару, і модель має це враховувати», — резюмує Савченко.