12 років ганьби: чому кати Майдану досі на Банковій

Джерело: Facebook-сторінка автора
Лютий. Свічки та лампади. Особливо багато їх запалених у ці дні на Інститутській. Знову скорботні обличчя чиновників у дорогих пальтах. Знову пафосні промови про ідеали, свободу та ціну, яку заплатила Небесна Сотня у 2014-му.
Мені нестерпно, пекуче соромно.
Соромно, бо рівно через 12 років після того, як снайпери збирали криваві жнива на бруківці, ми прокинулися в країні, де ідеали Революції Гідності не просто зраджені – вони цинічно розтоптані берцами нової-старої влади. Ті, хто мав би гнити в тюрмах за побудову диктатури і кров студентів, сьогодні сидять у найвищих кабінетах Офісу Президента.
Ми здійснили революцію, втратили Небесну Сотню, пережили вже десятиліття війни Московії проти нас лише для того, щоб у 2026 році виявити: країною керує та сама проросійська, цинічна мєнтовська шобла, проти якої повстав народ. І ця шобла має цілком конкретне ім’я, прізвище та посаду.
Олег Татаров: символ абсолютного реваншу
Неможливо говорити про зраду ідеалів Майдану, не говорячи про Олега Татарова. Половина цього тексту присвячена йому не тому, що він – просто чиновник. А тому, що він – діагноз хвороби, яка зжерла нашу державу. Він – живий, усміхнений і наділений абсолютною владою плювок на кожну могилу Небесної Сотні.
Давайте згадаємо, хто це такий.

Татаров отримав карт-бланш на “посадки” військових: у ЗСУ назвали мету Банкової

У 2013-2014 роках Олег Татаров не був просто “міліціонером”. Він був обличчям каральної машини Віталія Захарченка та Віктора Януковича. Це він, будучи топ-спікером МВС, виходив на брифінги і брехав в очі всій країні. Він виправдовував звіряче побиття студентів. Він розповідав, що мітингувальники самі себе стріляють, самі нападають на мирний “Беркут”, самі себе викрадають і катують у лісах. Він був архітектором інформаційного та юридичного прикриття масових вбивств у центрі Києва.
Тоді він вірою і правдою служив зраднику Януковичу. Тепер він з такою ж собачою запопадливістю служить зраднику Зеленському.
Те, що Зеленський і Єрмак притягли цього діяча Антимайдану на Банкову і зробили його куратором усієї правоохоронної системи – це не кадрова помилка, зрозуміло, що свідомий вибір. Це демонстрація того, що між режимом Януковича і режимом Зеленського немає сутнісної різниці. Змінилися лише декорації, якість відеороликів та прізвища президентів. Але інструментарій управління державою залишився на 100% московським.
Анатомія поліцейської держави: як працює система
Татаров не просто повернувся. Він побудував монстра. Сьогодні він – тіньовий віцепрезидент із силових питань. Не маючи на це жодних конституційних повноважень, він одноосібно і в ручному режимі керує ДБР, БЕБ, Національною поліцією та частиною СБУ. Ця вертикаль створена не для захисту закону чи розслідування злочинів. Це – гігантське, легалізоване організоване злочинне угруповання (ОЗУ), яке виконує три базові функції путінської моделі держави.

Петро Порошенко у річницю розстрілів на Майдані: пам’ять про ті події мотивує нас не здаватися

Знищення і доїння незалежного бізнесу
Вільна економіка – головний ворог будь-якої диктатури. Росія тримається на тому, що кожен бізнесмен “на гачку” у силовиків ФСБ. В Україні цю роль виконують пси Татарова.
Нацполіція та БЕБ (до Цивінського – може, він щось вдіє) перетворені на інструменти системного рекету. Механіка проста і нещадна до країни, що стікає кров’ю: вони приходять до реального сектору економіки – наприклад, до успішного медичного бізнесу, інноваційних компаній чи виробництв, – малюють з повітря сфабриковану кримінальну справу, блокують рахунки і ставлять ультиматум. Система може прямо вимагати 500 тисяч доларів просто за те, щоб закрити фейкове провадження і дати підприємству вижити як це було у мене.
Це не правоохоронці. Це мародери в погонах. Вони вбивають інвестиційний клімат та робочі місця ефективніше за російські ракети, бо для них Україна – це просто кормова база.
Тотальний терор проти громадянського суспільства та медіа
Коли системі бракує інтелекту та аргументів, вона включає прослушку і зовнішнє спостереження. Татаровська машина системно воює з тими, хто говорить правду. Стеження за розслідувачами Bihus.Info, встановлення прихованих камер у спальнях журналістів, дискредитаційні кампанії проти антикорупціонерів, залякування та тиск – чим це відрізняється від методів Януковича зразка 2013 року? Нічим. Хіба що технології стали більш сучасними.
Влада, яка під час екзистенційної війни з Росією витрачає колосальні ресурси спецслужб на те, щоб шпигувати за власними журналістами, – хвора на ту саму московську параною, що й мешканці Кремля.

Міндічгейт: якщо дим іде з Банкової, то пожежу шукай не в сусіда

Параліч антикорупційної інфраструктури
НАБУ і САП створювалися кров’ю і потом після Майдану саме як запобіжник від повернення “донецьких” та свавілля еліт. Що ми бачимо сьогодні? Повні зливи інформації з НАБУ через татаровських кротів. Ручне управління судами, де справи проти “своїх” (слуг народу, топ-чиновників ОП) просто розвалюються або не доходять до підозр.
Татаров сам дивом (а точніше, зусиллями ручних прокурорів і суддів) уникнув тюрми у справі про корупцію з квартирами для Нацгвардії. Він зрозумів: щоб не сісти, треба знищити тих, хто може посадити. І він успішно перетворив антикорупційну вертикаль на стерильний, безпечний для влади фасад. Каста недоторканних знову існує.
Дві війни: на фронті та в тилу
Ми опинилися у страшній, трагічній історичній пастці.
Сотні тисяч найкращих українців б’ються з російською ордою на фронті, віддаючи свої життя, втрачаючи кінцівки за те, щоб Україна ніколи більше не була колонією Москви і не жила за законами ГУЛАГу.
Але поки вони тримають лінію зіткнення, в глибокому тилу, у затишних урядових кварталах Києва, Росія вже частково перемогла.
Вона перемогла не танками. Вона перемогла ментально.
Бо коли українська влада використовує суто репресивні, чекістські інструменти ФСБ для придушення власного бізнесу, коли Національна поліція вимагає півмільйона доларів хабаря у підприємців, коли за журналістами стежать, як за терористами, – це означає, що ментально ця влада є частиною “русского міра”. Вони дивляться на державу очима Януковича і Путіна: як на свій феод, як на територію, де народ треба тримати в покорі через страх, поліцейські кийки і сфабриковані кримінальні справи.

Згадати все: як минули чотири роки Великої війни

Замість епітафії
Сьогодні, проходячи повз портрети Небесної Сотні, нам має бути соромно дивитися їм у вічі. Вони йшли під кулі снайперів не за те, щоб “Беркут” просто переодягнувся в нову поліцейську форму і прийшов з обшуками та рекетом до волонтерів і тих, хто створює ВВП.
Вони вмирали на морозі не за те, щоб речники Антимайдану, у яких руки по лікоть у крові та брехні, сьогодні формували політику безпеки воюючої країни і вирішували, кого саджати, а кого милувати.
Вони віддали свої життя за європейську, правову, вільну Україну, де держава служить громадянину, а не “доїть” його.
Ця влада зрадила їхню пам’ять абсолютно, тотально і безповоротно. Тяглість від Януковича до Зеленського виявилася нерозривною лінією деградації. Вони зліплені з одного тіста – тіста боягузтва перед сильними і жорстокості до слабких.
І поки ми не усвідомимо, що наш внутрішній ворог на Банковій використовує ті самі московські лещата, що й зовнішній ворог у Кремлі, ми приречені ходити по цьому кривавому колу. Цвинтарів стало у тисячі разів більше. Свічок стало більше. Крові справжніх українців стає дедалі більше…
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
• Матеріали, що публікуються в розділі “ДУМКИ”, відображають думку автора публікації, який несе повну відповідальність за вірогідність інформації.
• Редакція prm.ua може не поділяти думки, викладені в авторському матеріалі.
• Власник вебсторінки в розділі “ДУМКИ” є автор публікації.
The post 12 років ганьби: чому кати Майдану досі на Банковій appeared first on Прямий.