Марадона, Фелліні та Святий Януарій: огляд на автобіографічну драму “Рука Бога” Паоло Соррентіно

Грудень у плані кінопрем’єр відзначився не лише в широкому, а й в прокаті стрімінг-платформ. Так, 15 грудня на Netflix вийшла автобіографічна драма Паоло Соррентіно “Рука Бога”, світова прем’єра якої відбулась на Венеційському кінофестивалі.
Подивився стрічку і кінооглядач “Прямого”.
Фабіо – звичайний підліток з престижного району Неаполя. Він улюбленець своєї великої родини з нескінченними дідусями, бабусями, кузенами, кузинами, дядьками, тітками та іншими родичами. З усіх мрій Фабіо – це те, щоб легенда футболу Дієго Марадона став грати за рідний клуб “Наполі”.

Соррентіно – останній продовжувач традиції італійського неореалізму в кіно. Його часто називають “другим Фелліні”, адже творчість режисера багато в чому перекликається зі старшим колегою. У “Великій красі” можна знайти посилання до “Дольче Віти”, в “Юності” – до “Вісім з половиною”. Очевидно, що багато хто проведе паралель між “Рукою Бога” та “Амаркордом”. Але стрічка Соррентіно – це не просто історія дорослішання. “Рука Бога” – це спроба відрефлексувати самого себе і знайти той початок, звідки почалась режисерська кар’єра. “Рука Бога” – це стрічка про становлення Соррентіно, як режисера. У стрічці виникає образ Фелліні, якого ми, щоправда, не бачимо, але лише чуємо – як образ тіні генія, яка постійно поруч з уже отримавши світове визнання режисером. Але не лише Фелліні, як кінобраз з’являється у картині – кримінальна драма Серджо Леоне “Одного разу в Америці” у вигляді так і не проглянутої відеокасети проноситься через весь фільм. Це певний символ того, що могло б вплинути на режисера, але так і залишилось таким, “до якого не дійшли руки”.

Ніби з фотографій старого фотоальбому, який колись залишили десь на антресолях, режисер намагається зібрати стрічку, наповнюючи її кадрами-спогадами та створюючи повноцінну кіноісторію. Відомим є аспект того, що Соррентіно осиротів у підлітковому віці. Режисер дуже обережно торкається цієї інтимної для нього трагедії та намагається через її призму показати ставлення оточуючих до себе. Ми бачимо люблячого батька, що прицмокує люльку і пишається класичною освітою сина; маму, яка жонглює апельсина та впадає в істерики через зради батька; брата, який врешті-решт будує між собою та Фабіо (що альтер его режисера) мур; тітку, яка стає першою сексуальною фантазією режисера; потішного друга-контрабандиста з невтішним фіналом; першого ментора-режисера Антоніо Капуано і ще багато-багато інших людей, які так чи інакше впливають на життя юнака.

Поруч з тонкою автобіографічною історією дорослішання та становлення, Соррентіно створює сюрреалістичний простір Неаполя, в якому одночасно б’ється серце католицизму та язичництва.  Нам стрічаються в образі марення покровитель Неаполя Святий Януарій та дух Маленького Монаха, що є місцевою легендою. Символічно з цим ми бачимо статуетку іншого покровителя Неаполя – Святого Піо, яка лежить в тазику вбиральні друга-контрабандиста. Огортаючи певним релігійно-містичним шлейфом місто своє юності, Соррентіно створює йому майже язичницьку противагу у вигляді футболу, який для неаполітанців не менш важливий, ніж католицизм.Марадона, якого тут чекають, як Другого пришестя, стає символ надії і радості для всіх італійців. А для конкретно Соррентіно – символ порятунку. Рука Бога – це не лише газетний штамп про відомий гол футболіста у ворота Англії в 1986 році. Це доторк чогось сакрального в життя режисера, що вплинуло на його подальше життя, (недарма у всіх фільмах Соррентіно є посилання на футбольну тематику). Компонуючи меланхолійну реальність з сюрреалістичною сакральністю, Соррентіно намагається сам собі сповідатись про ту частину свого життя, яку він не дозволяв собі згадувати. “Рука Бога” – це однозначно найінтимніше та найособистішніше кіно Паоло Соррентіно.

В сухому залишку, “Рука Бога” – це тонкий автобіографічний фільм про дуже інтимні теми в житті режисера. Стрічка про меланхолію дорослішання, містичний простір Неаполя та становлення школяра у режисери.
Спеціально для Прямого Ігор Кромф.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.
The post Марадона, Фелліні та Святий Януарій: огляд на автобіографічну драму “Рука Бога” Паоло Соррентіно appeared first on Прямий.